Звичайно, присутні регіональні «особливості» в суспільній думці, проте факт залишається фактом: станом на 2021 р. Україна бажає отримати ПДЧ та стати членом НАТО. На жаль, такі трансформації в суспільній думці відбулись не внаслідок дії просвітницької роботи, збільшення загальної «зовнішньополітичної грамотності» громадян нашої держави, а внаслідок підступної гібридної війни, розв’язаної Росією.
Очевидно, що вступаючи до певного закритого товариства, варто усвідомлювати: які критерії вступу, що ця спільнота може дати нам та що цій спільноті можемо дати ми? І якщо з першими двома запитаннями все більш-менш зрозуміло, то навряд чи більшість громадян України переймається тим: чому вони мають прийняти нас до свого товариства? Навіщо, грубо кажучи, ми їм потрібні?
Відповіді на такі незручні запитання стають більш зрозумілими після аналізу зустрічей на кшталт «Бухарестської дев’ятки». У 2015 р. дев’ять держав-членів НАТО зі східного його флангу об’єднались за ініціативою Варшави та Бухаресту. До складу вельмишановного товариства входять Польща, Румунія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія. 10 травня 2021 р. відбувся черговий раунд обміну думками серед членів «Бухарестської дев’ятки», до дискусії приєднався і Президент США Джо Байден.
Розшифровка послання Байдена на сайті Білого дому говорить нам про те, що Президент США підкреслив свою відданість відновленню союзів та зміцненню трансатлантичних відносин. Він передав своє бажання тіснішої співпраці з дев'ятьма країнами-членами НАТО в Центральній Європі, Балтійському та Чорноморському регіонах щодо усього комплексу викликів, що існують, включаючи глобальну безпеку здоров'я, зміну клімату, енергетичну безпеку та відновлення глобальної економіки. Президент Байден висловив свою підтримку посиленню стримування та захисної позиції НАТО, а також важливості підвищення рівня стійкості союзників до шкідливих економічних та політичних дій з боку стратегічних конкурентів (неважко здогадатись, про кого мова іде в першу чергу). Крім того, Байден привітав можливість взаємодії з цими союзниками (а також з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який також був присутній), щодо зусиль Альянсу для подолання майбутніх загроз, які будуть обговорюватися на саміті НАТО 14 червня. Нарешті, Байден підкреслив важливість зміцнення демократичного врядування та верховенства права: в США, в Альянсі та в усьому світі.
Для України тут декілька меседжів: найголовніше, що сам Бог велів «обробляти» щодо нашого членства в НАТО саме держави-члени «Бухарестської дев’ятки». І так, очевидно, що найбільші проблеми будуть саме з Угорщиною. Але важливо й те, що Байден вчергове підкреслив: Сполучені Штати повертаються до активної ролі в союзах, вони розуміють відповідальність лідерства, яка лежить на них. Тому з Будапештом буде кому працювати. Тому вкрай важливо саме через Вашингтон переконувати Угорщину Орбана відкинути риторику «захисту» етнічних угорців на Закарпатті. Тому саме через Вашингтон потрібно переконувати інших членів Альянсу, що Україна – потрібний пазл в архітектурі НАТО. А хто сумнівається, то йому варто просто подивитись на мапу «Бухарестської дев’ятки» та уявити, як може виглядати східних кордон НАТО із набуттям Україною членства в Альянсі. Крім того, справжній бойовий досвід українських воїнів – це той елемент, яким мало хто в НАТО може похизуватись. Це те – що ми можемо дати товариству, яке нас приймає.
Президент Польщі Анджей Дуда зазначив: «Ані Європа, ані світ не повинні відводити очей від цієї частини світу. З одного боку, ми усі повинні підтримувати Україну, а з іншого ми повинні стояти на сторожі нашої безпеки, оскільки як для Польщі, так і для Румунії – це східний фланг НАТО». Чудово, що в нас є союзники, які розуміють такі очевидні речі. За допомогою США нам потрібно переконати тих, хто забув, як виглядають східні кордони Альянсу.
Олег Козачук
доктор політичних наук
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича