• середа 28-го вересня 2022
  • Меню

“Цинічний нейтралітет” Індії: чим він зумовлений та чи можна його змінити

12:34, 9-го липня 2022 · Джерело: institutedd.org

“Цинічний нейтралітет” Індії: чим він зумовлений та чи можна його змінити
У період з 26 по 28 червня у Баварських Альпах пройшов саміт G7, де світові лідери обговорювали актуальні світові проблеми, такі як зростання цін на енергоносії та продовольство, загроза світового голоду, зміни клімату, геополітичне позиціонування Китаю, посилення авторитаризму у світі та підтримка України на тлі російського вторгнення.

Серед запрошених спеціальних гостей був присутній прем‘єр-міністр Індії Нарендра Моді, якого запросив Олаф Шольц задля того, щоб змінити позицію Індії щодо українсько-російського збройного конфлікту. Спочатку офіційний Берлін та інші держави-учасниці саміту були не впевнені щодо запрошення очільника Індії на захід через те, що Нью-Делі офіційно не засудив агресію Росії. З початку повномасштабного вторгнення Індія 9 разів утримувалася під час голосування в рамках Ради Безпеки, Генасамблеї та Ради ООН з прав людини з приводу засудження дій Росії. Втім, канцлер Німеччини вирішив, що таким чином вдасться залучити Індію до міжнародного союзу з ізоляції Росії. Вочевидь, цього не вдалося, оскільки у своєму Твіттері Нарендра Моді схвально відгукнувся про саміт, однак, ні слова не згадав про війну в Україні. Під час самого саміту також ніяких заяв з приводу російсько-української війни не було зроблено. Так чому ж позиція Індії щодо свого нейтралітету така жорстка?

Нейтралітет Індії зумовлений кількома факторами. Перший з них - військовий. 60% всього імпорту зброї Індії припадає саме на Росію. Нью-Делі закуповує в Москви широкий список різновидів зброї: винищувачі СУ-30S та МіГ-21S та 29S, танки Т-72,Т-90, гелікоптери Мі-8 та авіаносці. Індія, не зважаючи на CAATSA (Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act) у 2018 році придбала системи ППО С-400, що викликало критику з боку США. Більш того, Індія орендує в Росії ядерну підводну лодку.

Друга ж причина нейтралітету - геополітична. Індія має територіальну суперечку з Китаєм в районі Лакдаху та вважає Пекін головним своїм стратегічним суперником в Індо-Тихоокеанському регіоні. Нью-Делі не може допустити повноцінного зближення Китаю з Росією, яка досі займала нейтралітет в цьому питанні, оскільки це значно порушить баланс сил в Азії і потенційно підсилить Пекін, що негативно вплине на позиції Нью-Делі. Індія також має територіальну суперечку з Пакистаном за Кашмір. У цьому питанні Росія виступає на стороні Індії.

Ще одна не менш важлива причина чому Індія не поспішає засуджувати дії Росії - енергетична. Після введених санкцій Росія продає нафту та вугілля зі значною знижкою (за словами трейдерів, вона досягає 30%). У період з 27 травня до 15 червня 2022 року Індія закупила у 6 разів більше вугілля та у 31 раз більше нафти з Росії, ніж за той же період 2021 року.

Військова залежність Індії від Росії, небажання допустити послаблення або ворожості Росії і як результат утворення російсько-китайського союзу та отримання вигоди з купівлі дешевих російських енергоносіїв не дозволяють Нью-Делі змінити свою нейтральну позицію щодо українсько-російської війни. ЄС та США, у свою чергу, незадоволені такою позицією, оскільки Індія - їхній ключовий партнер в Індо-Тихоокеанському регіоні. Таке привілейоване ставлення західних країн до Нью-Делі закріплене на доктринальному рівні в Індо-Тихоокеанських стратегіях США та ЄС. Таким чином, західним країнам важливо зміцнити єдність у принципових питаннях зі своїми союзниками задля ефективного стримування Китаю та всеохопної ізоляції Росії на міжнародному рівні. І США, і ЄС докладають для цього чимало зусиль.

Варто зауважити, що запрошення на саміт не перша спроба західних країн переконати Індію позбутися нейтралітету та підтримати санкції проти Росії в обмін на зрушення в певних питаннях, які існують між державами.  Наприкінці квітня Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн зустрілася в столиці Індії з прем‘єр-міністром Нарендрою Моді. За результатами зустрічі була створена Рада торгівлі та технологій ЄС-Індія. Цей механізм стратегічної координації має на меті дозволити партнерам вирішувати проблеми в сфері торгівлі, технологій та безпеки. Зустріч двох лідерів дала поштовх інтенсифікації переговорів з укладання зони вільної торгівлі між Індією та ЄС, які застопорились починаючи з 2004 року, коли два актори підписали угоду про стратегічне партнерство. Індія є ключовим стратегічним партнером Європейського Союзу в Азії. ЄС є третім за величиною торговим партнером Індії та другим за величиною експортним напрямком. Союз також є одним з найбільших інвесторів в Індії. Слід зазначити, що очікування європейців та індійців розходяться щодо таких питань, як ведення мит на автомобілі, вина та молочні продукти, що імпортуються з ЄС, а також щодо лібералізації візового режиму для індійських спеціалістів, які в’їжджають до ЄС.

Наступна подія, яка, як очікувалося, могла б змінити позицію Індії стало травневе європейське турне Моді до Європи, де він відвідав Німеччину, Францію та Данію, та участь прем‘єра в саміті Індії та Скандинавських держав. Втім, українське питання відійшло на останній план і позиція Індії не змінилася. Натомість, держави активно обговорили забезпечення безпеки морських ліній комунікацій в Індо-Тихоокеанському регіоні, нарощування торгівлі та обмін кліматичними технологіями. 

США також робили спроби переконати Індію відмовитися від “проросійського нейтралітету”. У цьому контексті, на початку квітня 2022 року був проведений міністерський діалог 2+2, у якому брали участь міністри оборони двох країн Раджнатх Сінгх та Ллойд Остін і міністри закордонних справ С. Джайшанкар та Ентоні Блінкен. Втім, зустріч не виявилася продуктивною як того очікували. Наступна спроба відбулася під час азійського турне Байдена, коли 23 травня в Токіо відбувся саміт Quad. Результати зустрічі були доволі вагомі: 4 країни вирішили поглибити співпрацю в обміні інформацією, боротьбі зі змінами клімату, сфері технологій та кібербезпеки. У спільному комюніке була також згадана важливість підтримки миру та безпеки в світі у контексті подій в Україні, однак, через позицію Індії, Росія не була згадана як держава-агресор. 

Запрошення на останній саміт G7 Нарендри Моді та створення Партнерства в галузі глобальної інфраструктури та інвестицій як противага китайському проекту “Один пояс, один шлях” разом з вищезгаданими подіями демонструє бажання Заходу показати Індії, що вони готові запропонувати Індії в обмін на її відмову від нейтралітету економічну вигоду та стратегічну підтримку у протистоянні з Китаєм. Однак, дуже малоймовірно, що це змінить ситуацію.

Для Індії, враховуючи пул опцій зовнішньополітичних дій та конфігурації сил на міжнародній арені, найбільш раціональною позицією, з її точки зору, залишається “проросійський нейтралітет”. Уряд Нарендра Моді не може допустити послаблення Росії чи погіршення відносин, оскільки це підштовхне російський уряд до ще глибшої співпраці з Китаєм. 

Нью-Делі усвідомлює, що США та ЄС потребують Індію як союзника для стримування Китаю можливо більше, аніж Індія західних країн. У зв‘язку з цим, Індія може собі дозволити реалізовувати зовнішньополітичний курс, виходячи з розуміння власних національних інтересів. До того ж, Нью-Делі традиційно переслідує концепцію багатополярності в міжнародних відносинах, а тому не хоче вступати в якийсь союз, що передбачав би жорсткі зобов‘язання. Для Нью-Делі вигідніше залишатися рівновіддаленим від усіх полюсів сили і грати на протиріччях між ними, щоб отримувати власну вигоду.

Втім, Індія не може виправдовувати російського вторгнення в Україну, оскільки Нью-Делі разом з США виступає одним з прихильників міжнародного порядку, заснованого на правилах. Створення прецеденту нехтування суверенітетом та територіальною цілісністю окремої держави негативно позначиться на безпековій архітектурі Індо-Тихоокеанського регіону, де посягання Китаю створюють все більше небезпеки для інших міжнародних акторів. Таким чином, поведінка Індії характеризується “стратегічною амбівалентністю” - Індія, з одного боку, демонструє солідарність з Заходом в окремих питаннях міжнародного порядку денного та в принципі позиціонує себе як їхнього союзника, а з іншого не може собі дозволити погіршити відносини з Росією, оскільки це в короткостроковій та довгостроковій перспективах може зашкодити її національним інтересам.

Автор
Сергій ШЕМЛІЙ
фахівець з міжнародних відносин, магістрант Паризького інституту політичних досліджень
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.