Депутат польського Сейму Павел Коваль: повинні мислити про нові форми організації Міжмор’я на майбутнє
09:55, 12-го грудня 2020
·
Джерело:
institutedd.org
Міжмор’я, на мою думку, означає певний простір, як каже один з моїх колег “простір геополітичного проєктування”. Це простір, розпростертий між трьома морями, який повстав після Першої світової війни внаслідок розпаду імперій, коли вдалося зреалізувати амбіції багатьох народів нашої частини Європи щодо отримання власних держав.
Ті бажали спільно організуватися в співпраці на площині простору, що раніше був використовуваний імперіями. Тому можна вважати, що Міжмор’я - це простір, де постає питання: чи можемо спільно організуватися без імперії, як-от російської, австрійської, прусської чи іншої?
Якщо говорити про Тримор’я, то це ідея, щодо якої впродовж багатьох років точилась дискусія в Польщі. То означає включення тільки тих країн з простору Міжмор’я, які є в ЄС. Я особисто був вельми незадоволений тим, що не вдалося в Тримор’я включити також Україну, оскільки традиція польської політичної думки стосовно Міжмор’я, зокрема в 1970-х роках з боку опозиції, стосувалася того, що частиною простору має бути Україна. Для мене це є очевидно.
Ну і третє поняття, Ініціатива трьох морів. То конкретна ініціатива, що організовує країни в рамках політичних, а найперше економічних. Якщо поглянемо на контекст європейський, то помилково не бачити мосту, що дозволить долучити до сучасного мислення про Міжмор’я також Україну. Оскільки, в певній мірі, всі ми є долучені до ЄС - Польща є членом, а Україна є асоційованим членом. Договір про асоціацію можна розглядати як певну ступінь до членства. Крім того, нас пов'язує Східне партнерство. Це все свідчить про те, що можемо мислити про іншу форму організації країн на терені Міжмор’я. Амбіції тих держав, які є асоційованими членами ЄС чи учасниками Східного партнерства, повинні бути також взяті до уваги.
Інший аспект, що є важливим - те, що відбувається в Білорусі. Це дає дозволяє мислити про можливість доповнення простору Міжмор’я через її долучення, оскільки Білорусь була раніше складною державою через президентство Лукашенка. Таким чином, можемо думати про іншу форму Міжмор’я в майбутньому.
Цивілізаційні зміни внаслідок коронавірусу також впливатимуть на форму співпраці в рамках Міжмор’я. Мислення щодо проєктування Міжмор’я має бути мисленням щодо конкретних проєктів на майбутнє. Ініціатива трьох морів є організована щодо проєктів інфраструктури і енергетики. Я вважаю, якщо ми мислимо про нове Міжмор’я, про спільне майбутнє наших держав у Центрально-Східній Європі, то маємо думати і про освіту, про постання сильних закладів вищої освіти, університетів, які би функціонували довкола спільної програми для правників, політологів, експертів, котрі будуть колись працювати над поєднанням країн Міжмор’я з ЄС і НАТО.
Найважливіше питання: як розпочати такий проєкт політичний? Видається, що в такому випадку парламент є ідеальним, адже не є урядом, може собі дозволити більше. Члени парламентів можуть дозволити собі виголошувати ідеї, які видаватимуться комусь революційними, такими, що здаються занадто далекосяжними, привабливі візії. Не потрібно боятися візій, які здаються нереалістичними. В цьому можете покладатися на парламентаріїв Польщі, України та інших держав.
Таке мислення, політика повинні розпочинатися з перших малих насінин, тих політиків, які можуть собі дозволити відкрито висловлюватися спільно з лідерами думок, експертами. І побачимо, як воно зростатиме. Не маю сумнівів що одного: є сприятливий клімат для Міжмор’я.
Автор
Павел Коваль
депутат Сейму Республіки Польща, доктор габілітований, професор Польської академії наук
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.