На зустрічах з високопоставленими європейськими чиновниками президентка Молдови наголошувала на відданості реформам і боротьбі з корупцією, закріпленню політичної і економічної асоціації з ЄС. Євроінтеграція є одним з ключових пріоритетів і для України. Наскільки це створює потенціал для співробітництва і координації діяльності для політичного керівництва в Києві і Кишиневі в їх європейському напрямку розвитку, ми розпитали експертів.
Роман РУССУ
Те, що після візиту Майї САНДУ в Київ, і в Україні, і в Молдові почалися розмови про формування спільного порядку денного в рамках Східного партнерства та спільної стратегії щодо участі в інших інтеграційних процесах регіону, є справді важливим і, на мій погляд, головним успіхом візиту.
Однак, подальший розвиток співпраці між двома державами залежатиме від двох факторів. Перший, це чи вдасться Кишиневу з Києвом знайти таке вирішення питання екології Дністра, щозадовольняло б обидві сторони. Другий, дуже важливий фактор - як вдасться вирішити актуальну політичну кризу в Молдові. А саме, чи зможе САНДУ домогтися дострокових виборів, і які у них будуть результати. Від цього буде залежати, чи зможе підтримуюча президента партія PAS, отримати достатньо місць у парламенті, щоб впливати на порядок денний законодавчого органу і формування нового діючого уряду. Якщо в парламенті і надалі будуть домінувати соціалісти, котрі, разом з представниками інших лівих сил, тягнуть країну в абсолютно інший бік, то це призведе до гальмування ініціатив президента і інтеграції Молдови уєвропейське суспільство.
Євген МАГДА
Для початку треба наголосити, що Майя САНДУ перебуває у певному коридорі можливостей. З одного боку вона оголосила про намір розпустити парламент Молдови, з іншого боку Конституційний суд заборонив робити це власне діючим депутатам парламенту Молдови.
З іншого боку Майя САНДУ є проєвропейськими політиком, та має діяти в цьому напрямі. І вона вже відмовилась від альянсу з Ренато УСАТИМ, який міг стати для неї токсичним. Зрозуміло, що вона не буде зараз шукати спільної мови із російськими політиками накшталт Ігоря ДОДОНА. Запропонована кандидатура Наталі ГАВРИЛИЦИ на посаду прем'єр-міністра, це така пробна куля, яка має продемонструвати перспективи її співпраці заради європейської інтеграції Молдови і власне перспективи посилення позицій САНДУ. Адже в будь-якому випадку медовий місяць з виборцями на пострадянському просторі завжди закінчується достатньо швидко.
Я достатньо скептично ставлюся до перспектив стрімкого покращення відносин між Україною та Молдовою, тому що комплекс проблем, які існують між нашими країнами, достатньо застарілий, і йти на поступки САНДУ не має ані політичних можливостей, ані суто операційних. Поки що зарано говорити про те, що вона контролює уряд Молдови, і що в неї під рукою є ,скажімо така монобільшість, хоча б як у Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО. Але з іншого боку і повністю відмовлятися від діалогу з Кишиневом офіційний Київ не повинен, тому що за великим рахунком у нас не так багато союзників з якими нас об'єднують спільні проблеми і спільні можливості.
Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ
Перші закордонні візити Маї САНДУ до Києва і Брюсселя вже самі по собі можна вважати індикаторами зміни зовнішньополітичних орієнтирів Республіки Молдова. Адже, хотів би нагадати, що її попередник, Ігор ДОДОН, свій перший закордонний візит здійснив до Москви (куди і їздив найчастіше), після чого рух Кишиніва у фарватері російської міжнародної політики до недавнього часу став закономірним явищем. Ба більше, навіть вже не будучи президентом, ДОДОН за старою звичкою, відразу після інавгурації САНДУ, вирушив до Москви, надалі протиставляючи себе новій очільниці держави.
Втім, наскільки Молдова стане повністю проєвропейською і як сильновтілюватимуться декларації в життя — залежатиме від внутрішньополітичних процесів в країні, зокрема й від імовірних позачергових парламентських виборів, а саме розкладу сил у гіпотетичному новому скликанні органу законодавчої влади.Також не слід забувати й про проросійський фактор та вірогідність, у випадку серйозних невдач САНДУ (наприклад, щодо Придністровського питання), антизахідного реваншу в Молдові.
Враховуючи той факт, що Україна також обрала курс на зближення з ЄС, важливо, щоб і Київ, і Кишинів постійно «звіряли годинники» — задля кращої координації дій у їхньому направленому подалі від Кремля поступі. Адже проблеми в обох державах дуже схожі й координація дій щодо їх подолання може бути однією із запорук недопущення повернення до орбіти РФ ані Молдови, ані України.
Павло ЛОДИН
Необхідно зазначити, що Україна і Молдова входять до програми Східного партнерства ЄС (СП), яка запрацювала у 2009 році за пропозицією Польщі і підтримкою Швеції. Цьогоріч головування в Раді ЄС перейшло до Португалії, яка одразу анонсувала саміт СП у лютому в Брюсселі. Є сподівання, що програма отримає новий імпульс для свого розвитку. На спільному баченні України, Молдови та Грузії щодо СП наголосив і глава зовнішньополітичного відомства Дмитро КУЛЕБА після відеоконференції зі своїми колегами. Та й атмосфера зустрічі ЗЕЛЕНСЬКОГО і САНДУ в січні вказує на великий потенціал українсько-польської співпраці, зокрема і в плані євроінтеграції обох країн. Президентці Молдови тепер залишилось здобути свою більшість після майбутніх виборів до парламенту, щоб отримати інструментарій для реалізації цього потенціалу.