Вітаю учасників та організаторів з нагодою проведення цієї цікавої конференції. Дивлячись у минуле, мені здається, що ця тема є доволі актуальною, адже у випадку певних держав ностальгія за минулим перетворилася в офіційну політику. Для Володимира Путіна, наприклад, зникнення Радянського Союзу дійсно було великою геополітичною катастрофою. В цьому песимістичному контексті Кремль використовує різноманітні заходи, починаючи з пропаганди, шантажу, економічних дій, що спрямовані на повернення в минуле. Всі ці дії мають за мету повернути свій колишній імперський статус потужного гравця на континенті.
Загалом схема пропаганди Росії є загальновідомою і її можна поділити на три великі пласти. Варто відзначити формування різного роду загрозливих ситуацій, підтримка різного роду конфліктів та суперечок, використання цих приводів в інформаційній та інших сферах. Це вплив, прямий чи опосередкований, на внутрішню політику країн нашого регіону, щоб детермінувати зміну проєвропейського курсу політики цих держав, вплив ззовні на внутрішні процеси. Другий компонент, де-факто, означає не що інше, як підтримку проросійських сил для того, щоб вони прийшли до влади в тих чи інших країнах. І, в останню чергу, використання різних методів для того, щоб сформувати антизахідну риторику і навпаки проросійську риторику в електоральному просторі через такі елементи як віра, традиції, цінності, які пов’язують колишні комуністичні країни, в тому числі, з сучасною Росією.
Однак найбільш загрозливими процесами, з моєї точки зору, є формування сепаратистських територій в рамках окремих незалежних держав, що ставить в загрозу безпеку в регіоні. Москва ніколи не залишається осторонь цих процесів і навіть у тих війнах, які вона розпочала або підтримує, завжди позиціонує це як «війну справедливу», «визвольну» або таку, що веде до миротворення. В цілому нам відомі ці принципи, коли силою щодо суб’єктів військових протиріч має бути стабілізована ситуація і приведена до «миру». Як у Придністров’ї, так і на Донбасі Росія має одну й ту ж риторику про те, що вона має захистити російське чи російськомовне населення від ворогів.
Для цієї пропаганди використовуються не тільки ЗМІ самої Росії, часто використовуються через опосередковані методи преса та журналісти, які знаходяться безпосередньо в тих країнах, на які здійснюється вплив. Використовується підкуп або інші методи для того, щоб меседжі офіційного дискурсу Росії і пропагандистів дійшов до цільової групи.
Росія продовжує використовувати політику, засновану ще в часи Йосифа Сталіна та відображену в його праці 1951 року про лінгвістичні принципи, що передбачає формування штучної мови: якщо ми формуємо штучну мову, ми формуємо новий народ, формуючи новий народ чи націю, ми фрагментуємо існуючі народи і нації. Таким чином, при поділі цілого на частини легше впливати на близький геополітичний простір.
Ці та інші теми, сподіваюсь, будуть розглянуті на круглому столі. Хочу подякувати за запрошення і честь мати вступне слово.
Відеозвернення румунського сенатора:
Відео з міжнародного круглого столу «Тримор’я та злочини імперії: від кривавих земель до простору безпеки»: