Тривалий час Україна мала імідж невіддільний від російського. З 2014 року очевидним є її відмежування як від пострадянської, так і від російської масової культури, набуття власного образу та лика. Зважаючи на агресивну політику Російської Федерації, події останніх років на території України та поширення неправдивої інформації про нашу країну сьогодні проблема іміджу України у світі є надзвичайно актуальною. Варто запобігти спотворенню іміджу України та позитивно вплинути на створення позитивного уявлення міжнародної спільноти про нас. На часі звернення до «м’якої сили» зовнішньої політики, зокрема засобів культурної дипломатії, посилення культурної присутності України у світі, пошук діалогу та налагодження нових зв’язків. Культурна дипломатія є потужним потенціалом держави на міжнародній арені, що дає можливість поширення інформації про країну через проведення культурних і мистецьких заходів, роботу культурних інституцій, популяризацію та пропаганду мови, мистецтва, культурної спадщини й національної кухні; формування позитивного іміджу країни у світі; налагодження двосторонніх зв’язків із країною перебування; поширення політичного впливу у країнах перебування; сприяння економічному розвитку держави, вихід на нові ринки. Культура є одним з найефективніших засобів розвитку економіки.
Україна та Румунія тісно пов’язані між собою не лише наявністю спільного кордону, а й спільним історичним і культурним минулим, проживання в обох країнах національної меншини іншої сторони.
Румунські меншини в Україні та українські меншини, що мешкають у Румунії, є факторами, які забезпечують постійну взаємодію між двома країнами. Варто зазначити, що саме національна меншина є вагомим ресурсом для ведення ефективної культурної дипломатії.
Найгостріші дискусії, які не дозволяли країнам рухатися вперед виникали на тлі взаємної підозри щодо нещирості сторін.
2014 рік розставив усі крапки над «і» — ті, хто присягався у вічній дружбі, здійснили акт агресії проти України. Натомість Бухарест, який часом сприймався в Україні як чи не головна загроза національній безпеці, допоміг Києву. Звичайно, ренесанс українсько-румунської співпраці не привів до врегулювання багажу проблем, які накопичилися за понад двадцять років напружених відносин, але зараз принаймні з’явилася надія на розвиток довірливої кооперації, яка ґрунтується на підході security first. Поява спільної загрози змусила сусідів переглянути відносини. Приводом для активізації двосторонніх відносин стало усвідомлення спільних безпекових загроз.
Відповідно до Указу Президента України від 20 лютого 2006 року було створено Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії, офіційне відкриття якого відбулося у Бухаресті 31 жовтня 2007 року в рамках офіційного візиту Президента України Віктора Ющенка до Румунії.
За десять років роботи центру його діяльність спрямовувалася на зміцнення двосторонніх відносин між Україною та Румунією, поглиблення взаємоспівпраці у культурній, гуманітарній, інформаційній сферах; поширення в Румунії інформації про Україну, її історію і культуру, туристичні можливості і привабливість; зміцнення зв’язків з українською меншиною, сприяння задоволенню її національно-культурних потреб.
Особлива увага надавалася подальшому зміцненню зв’язків із українською меншиною Румунії та підтримці практики задоволення культурно-мовних, інформаційних та духовних потреб, здобуття освіти рідною мовою. Зважаючи на це, Посольство та Культурно-інформаційний центр у його складі в контактах з міністерствами національного виховання та культури Румунії, а також представниками Союзу українців Румунії (СУР) дбають про потреби української громади Румунії у класичній і художній літературі, іншій друкованій українознавчій продукції, наочно ілюстрованих матеріалах для оформлення кабінетів української мови та літератури румунських навчальних закладів, в яких викладають ці навчальні предмети. Такі питання систематизовано порушуються під час періодичних зустрічей Посла та співробітників Посольства з керівництвом СУР і активістами української громади Румунії.
Реалізації вищезазначених завдань підпорядковані акції Культурно-інформаційного центру (КІЦ) у складі Посольства України в Румунії, де зорганізовують комплексні заходи, насамперед на відзначення загальнонаціональних історичних дат та подій, культурно-мистецькі акції, вшанування видатних діячів української історії та культури, презентації книг українських авторів і представників української громади Румунії, тематичні фото- та художні виставки, демонстрації українських фільмів тощо. Всі ці кроки здійснюються за участю керівництва та членів Союзу українців Румунії, громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Румунії, представників румунської громадськості, наукових, ділових і мистецьких кіл, працівників ЗМІ, співробітників Посольства та членів їхніх сімей.
Здійснені впродовж останніх років заходи, які стосувались і української громади Румунії, можна поділити на дві категорії.
Перша з них охоплювала заходи, ініційовані Культурно-інформаційним центром і реалізовані відповідно до Плану роботи КІЦ та Посольства за участю керівництва і членів Союзу українців Румунії, у тому числі й активу його бухарестської філії, Молодіжної організації українців Румунії, української наукової та творчої інтелігенції, працівників української редакції «Всесвітньої Служби Румунського радіо» та ЗМІ Союзу українців Румунії, ветеранів українського руху в Румунії – нащадків українських політичних і військових емігрантів міжвоєнного періоду, студентів українського відділення Бухарестського університету, працівників румунських мас-медіа тощо. Друга категорія охоплює фестивалі та різні культурні заходи, ініційовані українською громадою в Румунії.
Плани робота КІЦ у складі Посольства потребують негайного оновлення, адже він не відповідає запитам часу та реальності. Відсутнє розуміння сучасної культурної дипломатії, а як наслідок і відсутні способів її ефективної реалізації. Дуже часто робота КІЦ відображає традиційні підходи Посольства до просвітницької діяльністі та культурної співпраці.
Певні кроки в напрямку культурної дипломатії щодо Румунії Україною були зроблені Міністерство культури, яке розмістило на своєму сайті інформацію про розробку проекту Концепції Українського інституту Тараса Шевченка із запрошенням надсилати пропозиції та зауваження. У проекті, зокрема, при формуванні мережі осередків за кордоном передбачено такі важливі моменти, як географічні пріоритети. Серед них – країни Центральної та Східної Європи, де існує значний інтерес до України та її культури (Польща, країни Балтії, Грузія, Білорусь, Чехія, Румунія).
Культурна дипломатія України в Румунії сприяє розвитку українсько-румунського співробітництва в культурно-гуманітарній сфері в недостатній мірі. На нашу думку, причиною цьому є відсутність фахівців з культурної дипломатії щодо Румунії та недостатня підтримка такої дипломатії з боку держави.
Варто докласти значних зусиль у формуванні позитивного іміджу України в медійному просторі Румунії як держави, яка збагатила світ своєю історією, звичаями, духовною культурою, мистецько-літературними традиціями. В сусідній країні відсутня достатня кількість інформації про сучасне українське мистецтво, кіно, театр, музику. Актуальним повинно стати завданням формування образу України як сучасної європейської країни, котра презентує свою культуру та відкрита до сприйняття інших культур.
Українська культура є маловідомою в Румунії, тому варто просувати власну культуру, адже вона унікальна та неповторна.