Зрозуміло, можливість повномасштабного конфлікту в сусідній країні не може не хвилювати Кишинів. «Ми з занепокоєнням спостерігаємо за розвитком подій у регіоні, за заявами Росії та України. Сподіваємося, що сторони будуть розсудливими і не загострюватимуть ситуацію. Водночас, всі органи влади [у Молдові] готові, розглядаємо кілька сценаріїв і будемо діяти залежно від ситуації», — сказала 18 січня прем’єр-міністерка країни Наталья Гавріліца.
Ще раніше, в грудні минулого року, Президентка країни Майя Санду, в інтерв’ю каналу PRO TV Moldova, коментуючи ситуацію навколо російських військ на кордоні з Україною, заявила: «Ми стежимо за тим, що відбувається, у нас є механізми збору інформації, у нас є протоколи, які ми оновлюємо для кожної конкретної ситуації, але у разі воєнних дій це позначиться на нас та стане небезпечною ситуацією для всіх у регіоні. Сподіваємось, що до цього не дійде, розраховуємо на дипломатичні дії Заходу та Росії».
Окреме занепокоєння в Молдові викликала інформація від Головного Управління Розвідки (ГУР) Міністерства оборони України про можливість організації російськими спецслужбами біля села Ковбасна, де знаходяться склади з боєприпасами, провокації проти своїх військових, щоб потім звинуватити у всьому Україну. Коментуючи ці заяви президентка Санду заспокоїла громадськість. «Наші установи стежать за ситуацією у Придністров'ї. Поки що у нас немає інформації, яка б свідчила про те, що там відбувається те, чого не було в минулому. Тобто поведінка російських військ у придністровському регіоні нічим не відрізняється від того, що ми бачили за роки їхнього перебування там», - повідомила Санду. Президентка також розповіла, що влада аналізує кілька військових сценаріїв навколо України. Зокрема, сценарій, у якому йдеться про можливий напад зі сторони Придністров'я. «Ми дуже серйозно стежимо за ситуацією у Придністров'ї, зараз немає причин для занепокоєння. <…> Але це не означає, що ситуація не може змінитися, тому ми зберігаємо пильність».
Як би не розвивалися події навколо України, наслідки від них відчуватимуться і в Молдові. Зрозуміло, що у випадку початку наступу російських військ на українську територію, Кишинів очікують серозні економічні наслідки, від перебоїв з енергоносіями, які Молдова отримує транзитом через Україну, до можливої хвилі біженців, до прийому яких вже починає готуватися сусідня Румунія. Також зрозуміло, що на Україні Росія не зупиниться і Молдова стане наступною ціллю для агресії. Це може бути не обов’язково військове втручання. Росія більш зухвало шантажуватиме і тиснутиме на Молдову, нав’язуючи свій порядок денний. Це може понести за собою втрату незалежності, і тоді про європейську інтеграцію країни можна буде забути. Ті ж самі наслідки чекатимуть на країну і у випадку, якщо Захід задовільнить вимоги Москви щодо поділу сфер впливу. Однак, на даний момент, це маловірогідно: Кремлю не вдалося підкорити Україну в 2014 році, коли вона була об’єктивно слабкішою і політично і військово, а колективний Захід був налаштований лояльніше до Москви.
Однак, до того часу поки не буде чітких ознак того, що Росія відходить назад, потрібно бути готовими до довгого періоду дипломатичної напруги в світі, вперше з часів Холодної війни. Що в такому випадку робити Молдові? Об’єктивно РМ поки не має достатньої політичної ваги, щоб впливати на розгортання подій навколо безпекової ситуації в світі. І це розуміють в Кишиневі. У вищезгаданому інтерв’ю каналу PRO TV, президентка Санду зазначила: «Ця проблема за своїми масштабами перевищує Республіку Молдова, її вирішення виходить за межі наших можливостей. У пошуку мирних рішень беруть участь найзначніші сили та інституції». Тому покищо молдовське керівництво займає позицію спостерігача.
Позиція спостерігача не означає, що молдовське керівництво має бути бездіяльним. Навпаки, необхідно використати цей час для підсилення своєї безпеки. Деякі кроки в цьому напрямку вже здійснюються, в тому числі і постачання військово обладнання з США для молдовської армії. Однак, спостерігаючи за розвитком міжнародної ситуації, цього може бути недостатньо. Особливу увагу слід приділити енергетичній безпеці, яка залишається слабким місцем для Молдови і дієвим важелем тиску на Кишинів. За останні півроку уряд Молдови вже двічі вимушений був оголосити надзвичайний стан в енергетиці, через ситуацію з постачанням газу із Росії. Тому, саме посилення енергетичної безпеки країни, через диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв має бути одним з ключових завдань молдовського уряду.