• понеділок 26-го вересня 2022
  • Меню

Перший рік адміністрації Байдена у зовнішній політиці: чого очікувати

09:03, 28-го грудня 2020 · Джерело: institutedd.org

Перший рік адміністрації Байдена у зовнішній політиці: чого очікувати
Політична епопея щодо питання, хто займе наступного року Овальний кабінет у Вашингтоні, схоже, підходить до завершення. Виборники віддали свої голоси за Джо Байдена і попри те, що Дональд Трамп досі відмовляється визнати переможця, однак катастрофічних прогнозів щодо можливого громадянського конфлікту між прихильниками таборів обох кандидатів таки вдалося уникнути. Новий президент США приступить до своїх повноважень уже 20 січня наступного року.

Зважаючи на міжнародну політичну вагу Сполучених Штатів у глобальних процесах, інтерес викликають перші кроки нової адміністрації в майбутньому році. І хоча пандемія коронавірусу засвідчила, наскільки неочікувані “чорні лебеді” можуть кардинально змінювати ситуацію у світі, ламаючи будь-які прогнози, певні майбутні тенденції можна спробувати окреслити.

Розкрити характер майбутньої зовнішньополітичної діяльності Байдена можуть допомогти його програма як кандидата, команда людей, яких той зібрав на відповідні напрямки, а також сформовані тренди американської геополітики.

Не секрет, що за американськими виборами пильно стежили лідери західних країн, зокрема ЄС, з якими суттєво погіршив стосунки поки чинний президент Трамп. Тому можна очікувати потепління відносин з низкою європейських столиць, консолідацію спільних зусиль у рамках НАТО, щодо діяльності якого його попередник часто висловлював скептичні погляди. Якщо розглядати Китай, то обрана політика американського стримування Пекіна, скоріше за все, є довгостроковою. Трамп намагався послабити китайського суперника через торгівельні війни і невдалі інформаційні атаки (які мали закріпити в міжнародної спільноти образ Китаю як території, звідки розпочалося поширення коронавірусу). Натомість Байден, який апелює до повернення американського морального лідерства на світовій арені, можливо, більше акцентуватиме саме на захисті прав людини, тобто проблемі утисків уйгурів Китаю і подавлення китайським урядом демократичного руху в Гонконзі. Водночас фактор боротьби за відстоювання прав людини може послабити відносини з тими союзниками, на яких опиралась адміністрація Трампа у регіональній політиці, як-от Саудівська Аравія, Туреччина чи Ізраїль, якщо до цього штовхатимуть настрої в американському істеблішменті.

Зовнішня політика нового президента США буде також спрямована не переукладання і повернення до низки міжнародних угод і договорів, які були розірвані його попередником. Це може бути спроба укладення нової ядерної угоди з Іраном (у той час як минула американська влада намагалася сприяти поваленню іранського режиму). Зважаючи на те, що проблеми клімату є дуже важливими для прихильників табору демократів, можна очікувати повернення Сполучених Штатів до підписання Паризької кліматичної угоди, з якої вийшов Трамп. Це слугуватиме додатковою точкою дотику з лідерами Старого світу, зокрема французьким президентом Емануелем Макроном.

Байден виступає, на відмінно від Трампа, за продовження Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) з Російською Федерацією. Переговори для цього слід буде розпочинати вже на початку каденції, адже чинний договір завершується в лютому. Тема політики щодо Росії нової адміністрації є чи не найбільш дискусійною. Зважаючи на те, що обрано президента-демократа, часто згадують слабкість реакції президента Барака Обами на російську агресію проти України в 2014 році, а раніше навіть політику “перезавантаження” відносин між Вашингтоном і Москвою в період президенства Дмитрія Медведєва (хоча мала вже місце російсько-грузинська війна 2008 року). Однак в умовах продовження агресивної політики путінського режиму проти сусідніх держав і різкої конфронтації з Заходом в таборі демократів таки змінилися підходи щодо Кремля - можна стверджувати, що і як у випадку з Китаєм, існує навіть певний консенсус в даному питанні з республіканцями. Крім того, сам Байден давно в політиці і знайомий з особливостями кремлівської діяльності ще з часів холодної війни. В його команді є низка так званих “яструбів” зовнішньої політики, зокрема майбутній глава Держдепу Ентоні Блінкен, котрий виступає за більш активне надання летальної зброї Україні. Можна очікувати продовження тиску Вашингтону з метою не допустити запуску Північного потоку-2 та майбутніх серйозних санкцій проти Кремля після розслідувань останніх кібератак на низку американських органів і організацій, які вже встигли назвати найбільш небезпечними в історії країни.

Сам Байден є хорошим знавцем регіону Східної Європи і тому можна сподіватися, що зберігатиме до нього інтерес і в період свого президентства. Зокрема, за словами його радника з зовнішньої політики Майкла Карпентера, Вашингтон надалі продовжуватиме підтримку Ініціативі трьох морів, яку розпочав ще президент Трамп. Тому американська присутність у тій чи іншій формі зберігатиметься в регіоні, а, можливо, і посилюватиметься задля недопущення зміцнення китайських і російських впливів.

Автор
Павло Лодин
виконавчий директор Центру політичних наративів демократії
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.