Не секрет, що після окупації Кримського півострову та розв’язання військово конфлікту на Донбасі президент Росії Володимир Путін неодноразово звинувачував Захід у недотриманні «червоних ліній» встановлених Кремлем. І це попри те, що Москва протягом майже восьми років відправляє війська, які воюють на сході України (хоча РФ це заперечує), а конфлікт забрав життя понад 13 тис. людей.
Як показали події останніх місяців, небезпечний характер ситуації не лише не зменшився, а й збільшився. Сценарій вторгнення Росії в Україну все ще є досить вірогідним.
Восени цього року з’явилася інформація, що РФ зосереджує війська біля українського кордону. Водночас російська влада почала з шаленою інтенсивністю висувати вимоги, неприйнятні ані для НАТО, ані для США, очікуючи від останніх «гарантій безпеки». Зокрема, що Альянс ніколи не погодиться прийняти Україну та Грузію до своїх структур.
Так, в інтерв’ю програмі «Москва. Кремль. Путин» прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «питання гарантій безпеки, особливо питання розширення НАТО на країни колишнього СРСР, включаючи Україну, насправді є питанням життя і смерті» для РФ. У контексті розширення Альянсу також були згадані Молдова та Грузія.
Сам же російський керманич цими днями заявив, що Москва стурбована тим, що Захід використає її пропозиції для ініціювання «деструктивних дій» з метою «створення загроз» Росії «на території сусідніх країн».
«Будуть нескінченно базікати, нескінченно говорити про необхідність ведення переговорів, і нічого не робити, окрім того, що накачувати сусідню країну сучасними системами озброєння та нарощувати загрозу для Російської Федерації», ― наголосив Путін, продовжуючи зображати свою країну як жертву й описуючи зростання впливу НАТО в Україні як загрозу для неї.
Варто зазначити, що Україна тривалий час сподівається на членство в Альянсі, підтримуючи тісні відносини з країнами-членами. В останні роки Захід надає Києву чималу підтримку у сфері безпеки. Так, окрім підготовки українських спецназівців, США надали Україні протитанкові ракетні комплекси «Javelin», бронетехніку «Humvee», патрульні катери, обладнання радіозв’язку, безпілотні літальні апарати тощо.
Вочевидь, така тенденція вкрай негативно сприймається Кремлем. Саме тому Москва не має наміру чекати на зближення України з НАТО, роблячи усе можливе, щоб за столом переговорів із Заходом наново переглянути світовий порядок, в якому вільного стільця для України не знайшлося б.
«Вони якось втратили почуття реальності, почуття здорового глузду, сподіваюся, вони не втратили почуття самозбереження», ― пригрозив в інтерв’ю журналу «Международная жизнь» заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, за твердженням якого Москва хоче «швидкої формалізації» домовленостей, які вона ж і запропонувала, заявивши, що Росія «дістала уроки» з історії й зараз наполягає на отриманні «правових юридичних гарантій безпеки».
Прикметно, що Кремль створив ситуацію у той момент, коли президент США Джозеф Байден, після принизливого виведення американських військ з Афганістану, сконцентрувався на Китаї, світ бореться з новими штамами коронавірусу, а ціни на енергоносії в Європі значно зросли. Можливо, росіяни зробили висновки, що США та європейські союзники наразі є настільки слабкими, що підуть на поступки Росії.
Зазначене навряд чи відповідає дійсності. Адже на Заході відповіли на ультиматум Москви, без явних натяків на поступливість. Так, американський лідер попередив російського колегу про серйозні економічні наслідки, якщо Росія вирішить вторгнутися в Україну, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прямо заявив, що Україна сама вирішуватиме власне майбутнє і безпеку. Ба більше, 27 грудня Байден підписав оборонний бюджет США, який передбачає виділення 300 млн доларів військової допомоги для Києва.
Попри відхилення вимог Кремля, у Білому домі все ж назвали дату переговорів між США та РФ ― 10 січня 2022 року, а ще через два дні ― 12 січня ― Столтенберг запропонував провести засідання Ради НАТО-Росія ― тоді ж, коли запланована зустріч начальників генеральних штабів збройних сил країн-членів Альянсу. І хоча у Москві повідомили, що дата та формат іще уточнюються, зустріч, скоріш за все, матиме місце.
Втім, варто наголосити, що факт її проведення не означає, що Захід піде на поступки Росії. Адже виконання Брюсселем вимог Москви фактично означало би капітуляцію Альянсу. А це, без перебільшення, поставило б під загрозу саме його існування.
Імовірно, що зустріч із кремлівцями відбудеться лише задля того, щоб не полегшувати Путіну реалізацію його підступних планів. Власне тому, мабуть, і Вашингтон, і Брюссель з самого початку не відкидали можливості проведення переговорів із Москвою.
Отже, Російська Федерація, користуючись міжнародною ситуацією, слабкістю потенційних ворогів, ціною на газ, вирішила завдати удару. Її керманич Володимир Путін продовжує звинувачувати НАТО та західні країни в дестабілізації регіону, попереджаючи про військову відповідь з боку РФ.
Утім, не виключено, що російський ультиматум може виявиться звичайним блефом. Адже впевненість у слабкості Заходу була б фундаментальною помилкою росіян. І чергова ескалація конфлікту, включаючи повномасштабні бойові дії в Україні, може обернутися величезною катастрофою для Кремля.
Виникають логічні запитання: яким чином Путін збереже обличчя перед своїми співгромадянами, якщо ультиматум не принесе бажаного результату? І чи робитиме нові подібні спроби в майбутньому, коли його адекватність ще більше ставитиметься під сумнів міжнародною спільнотою? Відповідей наразі немає. Однак, цілком вірогідно, що саме 2022 рік зможе їх надати.