• вівторок 8-го жовтня 2024
  • Меню

Пиха, що оглуплює. Або судові баталії між Польщею та ЄС

05:42, 22-го липня 2021 · Джерело: institutedd.org

Пиха, що оглуплює. Або судові баталії між Польщею та ЄС
На тлі конфронтації польської влади з органами Європейського союзу серед публіцистів, що спостерігають за її перебігом не раз лунало питання: чи відбудеться «Полексіт»? Особливо після гучного, а заразом і несподіваного Брекситу, котрий завершився минулоріч.

Проте згідно з римським висловом Quod licet Iovi, non licet bovi. З огляду на фінансову залежність від ЄС польська правляча верхівка не може дозволити собі такого думного (пихатого) кроку. Про це свідчили перемовини минулого року про бюджет ЄС на період 2021-2027 років. Саме польська делегація на чолі з прем’єр міністром Матеушем Моравецьким в союзі з делегацією Угорщини затягували цей процес «виторговуючи» для себе кращі умови фінансування не найсильніших економік Союзу.

Водночас від 2015 року, як відомо, правляча партія ПіС систематично намагалась підпорядкувати собі судову гілку влади. Першим було завдано удару по Конституційному трибуналу, а далі на суди загальної юрисдикції через законодавчі зміни 2017 року щодо формування Крайової ради правосуддя, що уможливлювали призначення сеймом до її лав потрібних для правлячої партії кандидатів.

Ідеологічний базис протистояння. В класичній польській політичній думці міжвоєнного періоду існували два різні підходи для визначення головної стратегічної загрози. Пілсудського – Росія і Дмовського – Німеччина. Спадок цієї дихотомії живий і сьогодні. Отже правляча партія ПіС розглядає Німеччину, перш за все як економічну, загрозу. А також не одноразовими з її боку були маніпуляції щодо складної двосторонньої історії, аж до обговорення потенційних репарації після Другої світової, хоч це питання і було врегульоване на підставі Декларації між Польською народною республікою та Німецькою демократичною республікою в 1954 році. Додатково відносини польської влади та інституцій ЄС стали заручником внутрішньополітичного протистояння, після того як колишній голова польської опозиції Дональд Туск з конкуруючої щодо ПіС партії Громадянська платформа перебував на посаді голови Європейської ради в 2014-2019 роках. І загалом структури ЄС серед непоодиноких представників ПіСу розглядаються як німецька змова.

Натомість всі побіжно вищеперераховані обставини не мають настільки далеко йдучих наслідків як останнє протистояння в судових органах. Найвищим судовим органом ЄС є Європейський суд справедливості (ЄСС), рішення якого є без винятків обов’язковими для всіх країн учасниць Договору про Європейський союз і Договору про функціонування Європейського союзу. Так 8 травня 2020 року ЄСС використав засоби забезпечення позову у вигляді замороження діяльності Дисциплінарної палати Верховного суду у справі C‑791/19 Європейська комісія проти Польщі, на підставі оскарження притягнення до відповідальності судді районного суду з використанням Дисциплінарної палати Верховного суду Польщі, котра виникла відповідно до новелізації законодавства в 2017 році. Предметом скарги є: «Комісія по суті стверджує, що Республіка Польща не виконала своїх зобов’язань, передбачених ст. 19 абзац Другий підпункт статті 1 ДЄС з чотирьох причин: по-перше, кваліфікація змісту судових рішень як дисциплінарного правопорушення; по-друге, відсутність незалежності та неупередженості Дисциплінарної палати Верховного Суду (Польща); по-третє, право Президента, який керує роботою Дисциплінарної палати, дискретно призначити компетентний суд, а це означає, що дисциплінарні справи не вирішуються судом, встановленим законом; по-четверте, відсутність гарантій розгляду дисциплінарних справ у розумний строк, а обвинуваченим обвинувачених суддів не було забезпечено, а отже, права, закріплені у ст. 47 і 48 Хартії основних прав Європейського Союзу» [1].

28 квітня 2021 року до Конституційного трибуналу Польщі надійшла скарга від Верховного суду з проханням витлумачити на відповідність Конституції обов'язок держави-члена Європейського Союзу здійснювати тимчасові заходи ЄСС, що стосуються форми системи та функціонування конституційних органів судової влади цієї держави. Тобто підважуючи тим самим примат верховенства міжнародного права над національним в частині позитивного зобов’язання держави-члена ЄС.

13 і 14 липня відбувались засідання в цій справі. В них відзначився уповноважений з прав людини проф. Адам Боднар, котрий у своїх скаргах на дії Трибуналу намагався оскаржити саму конституційність розгляду даної справи. Проте його виступи брутально переривала головуюча на засіданні 13 липня суддя Юстина Піскорскі. Котра, до слова, належить до числа суддів КТ Польщі, котрі були призначені після 2015 року правлячою партією в порушення процедури і чия діяльність не визнається чинною структурами ЄС.

14 липня розлогий виступ мала сторона скаржника і особливо представник Ради міністрів Польщі. Що цікаво, аргументація не давала належного підґрунтя на інтерпретацію оскаржуваного застосування засобів забезпечення з боку ЄСС, котрі прямо виникають з Договорів, що не дає можливості для представлення їх як розширення договірних зобов’язань в межах ЄС, як намагався представити це польський уряд. Родзинкою, котра радше була спрямована на внутрішнього медійного споживача – виборця ПіСу – було посилання на експертний висновок 12 німецьких професорів права, котрі в іншій справі, що не стосувалася Польщі, дійшли висновку про обмежені юрисдикційні можливості ЄСС. Таким чином головний аргумент уряду можна описати як: «Якщо німцям можна, то чому нам ні?».

В той же день 14 липня КТ виніс Рішення на користь позиції скаржника: «В тій мірі, в якій Суд Справедливості Європейського Союзу покладає на Республіку Польща як державу-члена Європейського Союзу зобов'язання ultra vires шляхом введення тимчасових заходів, що стосуються системи та юрисдикції польських судів та процедури в польських судах, не відповідає ст. 2, ст. 7, ст. 8 сек. 1 та ст. 90 сек. 1 у зв'язку зі ст. 4 сек. 1 Конституції Республіки Польща і в цьому відношенні не охоплюється принципами пріоритетності та безпосереднього застосування, викладеними у ст. 91 абзац. 1-3 Конституції.»[2]. Це стало другим в продовж останніх двох років випадком порушення примату міжнародного права після змін конституції РФ минулоріч. На разі опубліковано тільки резулятивну частину Рішення. Розширена версія з’явиться 3 серпня.

Наслідки для Польщі швидше за все будуть невтішними. Європейська комісія у фінансовому плані ЄС на 2021 – 2027 роки заклала механізм політичної обумовленості, що передбачає можливість заморожування європейських коштів для держав, що порушують верховенство права. Таким чином Польщі може позбутись всього фінансування з бюджету ЄС. Це може стати катастрофою для ослабленої пандемією польської економіки. А політично, може завести на нівець і так слабкий нині польський вплив у межах ЄС. Для України, такий найгірший варіант розвитку подій, якщо польська влада на вчинить зворотних кроків, може залишити нас сам на сам із Литвою у переговорах з ЄС щодо стратегічних питань безпеки та негативно вплинути економічно, через зменшення грошових надходжень від численних українських трудових мігрантів у Польщі.

Автор
Віталій Мазуренко
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.