Спочатку багато чого складалося на його користь: закупка російської вакцини Спутнік, яка призвела до суттєвого політичного удару по її ініціаторам у сусідній Словаччині, в Чехії навпаки слугувала для усунення політичних опонентів, критиків курсу на зближення з Росією (посад позбулися міністр охорони здоров'я Ян Блатни та зовнішніх справ Томаш Петржичек). Однак справжній ефект бомби як на зовнішні, так і на внутрішні політичні процеси всередині країни спровокувало розслідування справи вибухів на військових складах у чеському Врбетіце в 2014 році.
Виявилося, що до ворожої діяльності були причетні офіцери російської воєнної розвідки, котрі таким чином намагалися завадити поставкам зброї Україні в умовах розв'язаної Кремлем війни. Реакцією на озвучені факти стало оживлення політичного формату Вишеградської групи (цьогоріч відзначила свою 30-ту річницю) - Польща, Угорщина і Словаччина, що зібралися терміново на рівні прем'єрів, висловили підтримку Чехії і засудили агресивні дії Росії. Ще більш показовою стала реакція на рівні дипломатичних установ - чехи змусили покинути країну 63 російських дипломатів та представників посольства, що стало безпрецедентною кількістю за всю історію двосторонніх відносин.
Відреагував і Кремль, який звично у таких ситуаціях намагається перекласти свою провину за погіршення відносин на об'єкта агресивних дій. У список “недружніх” держав, підготовлених російським урядом на виконання указу Путіна, потрапило всього дві держави - США і, власне, Чехія.
Політична позиція Земана, який і відповідальний за національну оборону і зовнішню політику згідно своїх повноважень, стала більш ніж показовою. Чеський президент не тільки не подякував владі сусідніх держав за виявлену солідарність у конфлікті з Росією, але й наполягав на необхідності розгляду кількох версій подій у Врбетіце - попри те, що оголошенню результатів розслідування передували 6,5 років роботи слідства. Певною мірою це нагадало російські провальні намагання наполягати на альтернативних, вигаданих власною пропагандою версіях збиття боїнга МН17 все в тому ж 2014 році на Донбасі.
Реакція з боку опонентів Земана не забарилася - вперше в незалежній історії чеського парламентаризму комітет Сенату по зовнішніх справах, обороні та безпеці оголосив чинного президента не здатним виконувати свої функції і виступив із ініціативою його імпічменту. 45-сторінковий аналіз для цього презентував глава комітету Павел Фішер, який активно виступає з критикою Земана в чеських медіа (в 2018 році також балотувався на посаду президента). В свою чергу, прессекретар президента Чехії такий крок комітету Сенату назвав “спробою державного перевороту”.
Процедура імпічменту вимагає голосування всього Сенату та нижньої Палати депутатів. Водночас цей процес було відтерміновано у зв'язку з візитом до Праги лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, який також став маркером чеських внутрішніх політичних баталій. Вона прийняла запрошення глави Сенату Мілоша Вистрчіла (Громадянська демократична партія), який конкурує як з президентом Земаном, так і чеським прем'єром Андреєм Бабішим. До слова, минулого року він був підданий різкій критиці глави чеської держави за візит до Тайваню, політичну автономію якого прагне обмежити Пекін - Земан відомий не тільки своїми проросійськими, але й прокитайськими симпатіями.
Світлану Тихановську Сенат Чехії визнав як переможницю білоруських виборів, прем'єр Бабіш пообіцяв програму реабілітації для репресованих режиму Лукашенка та стипендії білоруським студентам, а президент Земан побажав перемоги над “останнім європейським диктатором” і запропонував відкриття офісу білоруської опозиції в Празі. Кожен із політичних акторів спробував використати факт візиту для отримання власних політичних дивідендів.
Зважаючи, що ініціатива щодо імпічменту є прецедентом в чеській історії, важко спрогнозувати, чим же він завершиться. Звинувачення в державній зраді є серйозним, тому вимагатиме сильних аргументів для тих, хто голосуватиме. Також ініціатори процесу акцентують на нездатності Земана виконувати функції президента - і той, зважаючи на свій поважний вік, дійсно виглядає хворобливим. Однак кінцевий висновок, у даному випадку, має бути, все ж, наданий медиками, а не політиками.
Як би там не було, провал “Петрова” і “Боширова” (причетні до отруєння в британському Солсбері виявилися задіяними і в операції російських спецслужб у Врбетіце) вже дорого коштував Росії. На тлі дипломатичного скандалу чеський Сенат рухається до виключення “Росатому” (як і участі китайців) від можливості отримати тендер на будівництво нового блоку атомної електростанції “Дуковани”, хоча раніше російська компанія буда однією з фаворитів отримання такого великого контракту. Можливо, ще більші політичні втрати для Москви, пов'язані з переформатуванням політичного ландшафту Чехії, чекають попереду.