Непростий вибір
Спершу варто розібратися з виборами президента США. Тут ситуація є наступною: або республіканець Дональд Трамп збереже за собою крісло у Білому домі, або крісло посяде опонент-демократ Джозеф Байден, ставши 46-м лідером американської нації. І непросто сказати напевно, хто з них буде кращим у цей складний для країни й світу час.
Хоча наразі не є можливим стовідсотково спрогнозувати те, який сценарій слідуватиме після перемоги того чи іншого кандидата, проте спробувати пролити певне світло можна.
Не секрет, що Америка за часів Трампа стала розділеною країною. Розбіжності, звичайно, існували й раніше, однак Трамп їх значно посилив. Через що, фактично, виникло дві Америки, кожна з яких живе у власній інформаційній бульбашці.
До пандемії COVID-19 США були економічно сильною державою. Втім, гасло «Америка передусім» призвело до транзакційного підходу по відношенню до союзників і ще більшої самотності країни на міжнародній арені.
Тому американському виборцю варто добре усе зважити перед тим, як прийняти остаточне рішення щодо того, хто очолить країну у найближчі чотири роки. І саме від цього вибору залежатиме те, яким чином розвиватиметься ситуація як у США, так і поза їх межами.
Якщо брати внутрішньодержавний вимір, досить непогано досліджує ситуацію німецький журнал «Der Spiegel». У статті, присвяченій американським виборам, тижневик аналізує, які саме галузі американської економіки можуть виграти або програти від перемоги того чи іншого кандидата.
Видання прогнозує, що у разі перемоги на президентських виборах Байдена, можна назвати двох впевнених переможців — індустрію канабісу і виробників зброї. Зазначене твердження, на перший погляд, може здатися дивним. Проте висновки німецького тижневика базуються на попередніх заявах Байдена та кандидатки на посаду віце-президента Камали Гарріс.
Так, Гарріс неодноразово заявляла про необхідність декриміналізації марихуани. В той час як Байден підтримує використання цієї рослини у медичних цілях.
А ось з виробниками зброї ситуація має дещо парадоксальний характер. Не секрет, що і Байден, і Гарріс хочуть посилити закони про володіння зброєю. Втім, збройова індустрія швидше виграє від цього законодавчого кроку, ніж програє.
Пояснення доволі просте. Американці в очікуванні більш суворих законів щодо володіння зброєю масово скуповують останню. У разі ж перемоги демократів, бум на її закупівлю буде гарантовано. А це, у свою чергу, принесе її виробникам неабияку вигоду.
Також «Der Spiegel» прогнозує, що в разі перемоги Байдена виграють залізниці, поновлювані джерела енергії та будівництво. Якщо ж кандидат від Демократичної партії програє і на президентській посаді залишиться Трамп, виграють нафтова (кліматичну політику Байдена нафтові компанії не підтримують) і фармацевтична (Байден хоче знизити ціни на ліки) промисловості.
Важливо враховувати й зовнішньополітичний вимір, який за того чи іншого президента може мати діаметрально протилежний характер. Так, згідно американської «Politico», на перемогу кандидата-демократа неабияк чекає більша частина Європи (зокрема, Франція в особі президента Емманюеля Макрона), яка сподівається, що Байден, у разі очолення США, сповістить про повернення країни до більш «нормальної» трансатлантичної політики.
Зазначене цілком зрозуміло, адже відносини між адміністрацією Трампа й країнами «старої» Європи мали, м’яко кажучи, доволі норовливий характер, особливо з Берліном і Парижем. Звідси й бажання останніх на заміну глави Білого дому.
Тим не менш, доволі цікавим постає питання щодо позиції Німеччини на випадок перемоги Трампа. Адже Берліну варто буде вирішити, чи захоче він бути у добрих відносинах із Вашингтоном на випадок, якщо Трамп очолить Америку вдруге. Чи матиме ФРН на чолі з Ангелою Меркель бажання бути частиною єдиного Заходу чи Берлін зробить ставку на велику європейську незалежність, навіть попри необхідність колективної протидії США і ЄС піднесенню КНР?
Взагалі, президентство Дональда Трампа можна окреслити як доктрину, відому як змагання сил — головним чином через обрання Китаю та Росії в якості суперників США. І багато аспектів політики адміністрації в останні роки були підпорядковані саме цьому суперництву, із-за чого, зокрема, страждали відносини із Західною Європою. Тому очікувати чогось нового після повторної перемоги Трампа навряд чи варто.
Втім, поразка чинного глави США, на яку можуть сподіватися і у Берліні, і в Парижі, є доволі ймовірним сценарієм. Адже кандидату-республіканцю знову заважає наростаюча пандемія коронавірусу. І реакція чинного президента на ковід-загрозу викликає негативне до нього ставлення у більшості американців.
На рубежі травня та червня, коли кількість смертей від COVID-19 у США перевищила 100 тис. й економічні наслідки пандемії були найбільш відчутними для громадян, підтримка дій президента Трампа впала до 38%. Перевага ж Байдена навпаки збільшилася.
Звісно, невідомо, як ситуація розвивалася б за іншого президента. Однак ми знаємо, що Трамп скептично поставився до порад науковців, лише зі свого боку підкреслюючи, як швидко він закрив в’їзд з території КНР.
На вподобання громадян вплинула й ситуація у США, пов’язана з хвилею протестів на расовому ґрунті. Вона також доволі сильно вдарила по рейтингу Трампа.
Хай там як, факт залишається фактом — криза за часів чинного глави Білого дому зламала віру у могутність США. І це при тому, що держава з таким багатством й технологіями повинна мала б набагато краще впоратися з наслідками пандемії.
Ситуація ж із протестами через убивство Джорджа Флойда ще більше підірвала авторитет США. Звідси й підвищений запит на «нове обличчя» в Овальному кабінеті.
Без Конгресу ніяк
Попри те, що увагу усього світу привертають перш за все вибори президента США, не менш важливими є вибори до Конгресу, призначені на той самий день. Адже саме від значення останніх, а саме виборів до Палати представників (усі 435 місць) і до Сенату (35 зі 100 місць), залежатиме, як той чи інший президент впорається зі справами.
У нинішній Палаті представників засідає 232 демократа та 197 республіканців. У Сенаті більшість — 53 проти 47 — належать республіканцям. Як і у всіх виборах, що проводяться кожні два роки, усі члени Палати представників та третина сенаторів обираються строком на шість років.
Тому й важливо, яка політична розстановка матиме місце в оглядному майбутньому. Так, якщо переможе республіканець Трамп, йому важливо (задача мінімум) зберегти Сенат під контролем своєї партії. Найкращий варіант (задача максимум) — отримати республіканську більшість в нижній палаті Конгресу. Тобто повернути той стан речей, який був у перші два роки першої каденції чинного президента.
Відповідно, лідеру країни від партії демократів (в разі перемоги) потрібно зберегти контроль над Палатою представників, а ще краще — потиснути республіканців в Сенаті. Тоді новому президенту у законодавчій площині легше буде втілювати ініціативи як внутрішньополітичного, так і зовнішньополітичного характеру.
Переобрання Трампа й одночасне отримання Демпартією контролю над обома палатами Конгресу означало б істотну перешкоду на шляху реалізації його політики як мінімум протягом наступних двох років.
Ситуація у разі перемоги Байдена та ще й за повного контролю демократами над Конгресом сприятиме швидкому виконанню передвиборних обіцянок й політичної програми. Зазначене також дозволило б зосередитись на питаннях демократизації, верховенства права, прав меншин, боротьби зі зміною клімату тощо.
До речі, у своєму передвиборчому аналізі британський тижневик «The Economist» оцінив шанси демократів взяти на себе більшість у Сенаті приблизно в 75%. Втім, яка ситуація буде насправді — дізнаємося найближчим часом.
*****
Таким чином, США і світ в очікуванні того, хто очолить саму могутню державу на планеті й чого варто очікувати далі. Враховуючи, що матимуть місце і президентські, і парламентські вибори, комбінації можуть бути різними.
Лишається сподіватися, що американські громадяни зроблять свій вибір. А обранцям, які очолять Америку у найближчі роки, вистачить мудрості, щоб вести країну та світ вперед — до кращого для усіх майбутнього.