У той час з політичної волі Кремля було дано старт окупації півострова, що реалізовувалася завдяки російським військовим і має ознаки воєнних злочинів. Вже 16 березня відбувся так званий “референдум”, результати якого не можна вважати законними у зв'язку з порушенням українського законодавства, присутністю тиску іноземної армії та відсутністю міжнародних спостерігачів. Вперше з часів Гельсінських угод 1975 року в Європі одна держава силоміць приєднала територію іншої, тим самим кинувши виклик усій системі міжнародного права та регіональної безпеки.
Після підписання указу президента Зеленського у 2020 році 26 лютого стало Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. На жаль, сьогодні доводиться констатувати чисельні порушення прав жителів півострова, що фіксується на міжнародних майданчиках. У грудні минулого року Генеральна Асамблея ООН підтримала посилену резолюцію щодо мілітаризації Криму, зокрема Росія здійснює мілітаризацію освіти дітей в рамках руху “Юнармія”. Дана резолюція стала продовженням попередньої від грудня 2018 року, в якій Російську Федерацію закликали припинити мілітаризацію окупованого Криму, Чорного та Азовського морів і засудили розширення російської військової присутності. Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко припустив про небезпеку розміщення ядерної зброї Росією в Криму, про підготовку такого кроку з боку російської влади стверджує і міністр оборони України Андрій Таран. Ще одним проявом агресивної політики окупанта є чисельні приклади утисків прав кримських татар (котрі піддаються переслідуванням з боку окупаційних адміністрацій і навіть фізичним розправам), насильна зміна складу місцевого населення. Цьогоріч під час дебатів в ООН постійний представник від України Сергій Кислиця зазначив, що вже змінилося 25 % складу мешканців півострова. Більш ефективні інструменти протидії російській агресії існують на рівні Ради Безпеки ООН, однак сама Росія, як її постійний член, блокує будь-які кроки в даному напрямку. Тому на позбавленні права вето Російської Федерації постійно акцентує українська сторона.
Чи слід очікувати пожвавлення процесу деокупації Криму? Сигнали від нової американської адміністрації свідчать про продовження підтримки України і навіть про готовність її посилювати. Президент США Джо Байден продовжив санкції проти РФ, введені за окупацію Криму, заявив про те, що ніколи не визнає анексії українського півострова, а також про готовність спільно з Україною протидіяти російській агресії. 26 лютого 2021 року був підписаний Указ Президента України «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя», згідно якого планується установчий саміт Кримської платформи 23 серпня. Це міжнародний майданчик, на якому обговорюватимуться і будуть втілюватися конкретні механізми з деокупації Криму. Ініціативу презентували і запросили до співпраці багатьох міжнародних партнерів, зокрема на установчому саміті очікують і самого президента США Байдена.
Важко говорити про конкретні терміни деокупації і реінтеграції Криму. Однак насправді повернення півострова у рідну гавань, однак українську, ще чекає попереду. Як і відшкодування Україні з боку держави-агресора за завдану шкоду від окупації.