• п’ятниця 29-го березня 2024
  • Меню

«Релігійно-ковідна» дипломатія: як відбувся візит Дуди до Італії та Ватикану

08:14, 29-го вересня 2020 · Джерело: institutedd.org

«Релігійно-ковідна» дипломатія: як відбувся візит Дуди до Італії та Ватикану
Своїм першим закордонним офіційним візитом у новій каденції президент Республіки Польща Анджей Дуда обрав «похід на Рим» і Ватикан.

Вшанування пам’яті Івана Павла ІІ, пандемічні виклики та власні рейтинги партії змусили польську сторону обрати ці країни. Італійців же цікавили зовсім інші пріоритети...

ЄС, трансатлантика і Білорусь

Візит відбувся з 23 по 25 ​​вересня, під час якого Дуду приймав прем’єр-міністр Джузеппе Конте, його візаві — Серджо Матарелла і, звісно ж, Папа Римський Франциск.

Цей візит планувався ще до першого туру виборів президента Польщі. І підтвердився після складення присяги Дуди.

«Теми переговорів стосувалися, серед іншого, пандемічної ситуації в обох країнах і Європі, механізмів співпраці в подібних ситуаціях у майбутньому, а також двостороннього політичного та економічного співробітництва і політики безпеки в Європі», — заявив керівник Кабінету президента Кшиштоф Щерський.

З іншого боку, візит Дуди до Риму «був би можливістю продемонструвати, що Італія, яка надто сильно постраждала від коронавірусу, змогла його перемогти», заявили в Секретаріаті прем’єра Конте.

На думку італійців, оскільки Польща готується залучити великі інвестиції в галузі інфраструктури та енергетики у найближчі роки, є великий інтерес та перспектива для виходу на цей ринок італійських компаній. Як зауважив Дуда, Польщі в межах «Ініціативи трьох морів» необхідно розробити базис для інфраструктурних сполучень з півночі на південь, які можуть дійти до Хорватії. Йдеться про роботи на дорогах, залізницях та у новому міжнародному аеропорту. Ба більше, це і буде головною причиною візиту уже цього тижня італійського заступника міністра закордонних справ І. Скальфаротто до Варшави.

Президенти також наголосили на необхідності трансатлантичної єдності та діалогу між Європою і США. За словами Щерського, президенти зазначили, що основою цього є спільне бачення безпеки в рамках усього Альянсу й наголосили на ролі Польщі та Італії як країн на двох флангах НАТО.

«Різні погляди поляків та італійців на майбутнє цього бюджету повинні бути узгодженими, щоб зробити його дійсно загальним для всієї Європи. Важливо, щоб ми разом закликали до амбіційного бюджету, до бюджету, який буде довершений і який матиме виконавчі пропозиції, що нададуть нового імпульсу розвитку для Європи», — підкреслив Щерський. Він повідомив, що питання безпеки також будуть предметом переговорів. «Польща та Італія розташовані на різних флангах НАТО, тому вони мають різні пріоритети безпеки, але ми повинні бути єдиними, щоб підтримувати пріоритети один одного», — додав він.

Білорусь теж була на столі перемовин в обох політиків. Для обох лідерів у Мінську повинен бути встановлений постійний діалог між режимом та опозицією, що призведе до перегляду конституції та згодом до вільних виборів. Важливо, що заяви були зроблені якраз у день так званої «інавгурації» Олександра Лукашенка.

Антиковідний альянс

У перший день візиту президент Анджей Дуда відвідав італійський центр з вивчення коронавірусу — Національний інститут інфекційних хвороб Лаззаро Спалланцані (Istituto nazionale per le malattie infettive Lazzaro Spallanzani). Інститут, серед іншого, займається дослідженнями вакцин проти коронавірусу та лікуванням COVID-19. І, що головне, доволі успішно.

Уже 2 лютого, тобто на початку епідемії, в Інституті Спалланцані було оголошено про науковий прорив. Там був ізольований коронавірус, що тоді вважалося повідомленням глобального значення, адже Італія була першою європейською державою, яка змогла це зробити.

А у серпні поточного року в лікарні Спалланцані розпочались випробування італійської вакцини, для чого із семи тисяч людей було відібрано 90 добровольців, які висловили готовність взяти участь у цьому експерименті. Мета проєкту, роботу над яким було профінансовано владою столичного регіону Лаціо та Міністерством вищої освіти та наукових досліджень Італії, — підготовка навесні наступного року вакцини.

Зрозуміло, що такий науковий потенціал не пройшов повз увагу польської влади. Як приклад такої співпраці Дуда назвав підписання між Інститутом Спалланцані та Державним інститутом гігієни угоди про співпрацю, яка надала можливість Польщі приєднатися до європейських проєктів, що реалізуються Інститутом у боротьбі з пандемією і пошуками вакцини.

«Ми повинні шляхом спільних дій та взаєморозуміння стати самодостатніми як Європа, щоб ми могли виробляти та забезпечувати ресурси, необхідні у разі пандемії, щоб нам не довелося їх шукати за межами Європи», аргументував польський лідер. І зазначив, що лише таким чином можна отримати дві основні гарантії: перша — гарантії доставки, а друга — гарантії якості.

Варто наголосити, що зацікавленість офіційної Варшави в боротьбі з COVID-19 може мати не лише гуманітарні, а й політичні причини. Адже, як відомо, з 1 липня Польща головує у Вишеградській групі (V4). І однією з цілей польського головування визначена співпраця країн-учасниць для якомога швидкого повернутися до нормального стану після пандемії.

Цілком зрозуміло, що перейняття досвіду Італії як країни, що на початку спалаху коронавірусної хвороби чи не найбільше від неї постраждала, може значно допомогти Польщі реалізувати мету V4. У разі успіху, Польща може значно посилити свої лідерські позиції не лише в рамках V4, а й у регіоні в цілому, що може як добре зіграти на руку чинній польській владі, так і надати вагомий шанс для перетворення Польщі на впливового центрально-східноєвропейського гравця.

«Релігійний туризм» понад усе

Як зазначає італійський ватиканіст Андреа Ґаґліардуччі, Дуда — перший президент, удостоєний прийняття Папою Франциском після введення надзвичайних обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19. За словами публіциста, саме візит президента Польщі розпочне поступове повернення аудієнції лідерів держав до Святого Отця.

Візит Дуди до Ватикану став його третьою зустріччю з Франциском на посаді глави держави. Цього разу — вшанування 100-річчя з дня народження св. Івана Павла ІІ. Були також розглянуті деякі питання, що цікавили обидві сторони і стосувались місії Церкви, такі як підтримка сім’ї та навчання молоді.

З великою вірогідністю візит мав й практичну площину. З огляду на той факт, що партія Ярослава Качинського «Право і справедливість», до якої належить Анджей Дуда, обрала модель відносин із Церквою, в якій владу легітимізує релігія, підтримка Ватикану є надзвичайно важливою для правлячого табору.

Особливо це актуально зараз, на старті нового політичного протистояння, метою якого є крісла в Національних зборах Польщі — двопалатного парламенту Третьої Республіки. Тому Дуді, як і «ПіС» в цілому, важливо, шляхом показового зміцнення зв’язків між Варшавою та Ватиканом, ще більше укоренити клерикалізм у польській державі. А отже, тримати в перманентній мобілізації своє електоральне поле.

Не приховали свого здивування першою закордонною подорожжю лідера Польщі опозиційні політики. Так, візит Анджея Дуди на Апеннінський півострів прокоментував один з головних опонентів на президентських перегонах Шимон Головня. Він досить критично поставився до поїздки Дуди до Апостольської столиці. Публіцист і колишній телевізійний ведучий описав поїздку до Італії та Ватикану як «релігійний туризм».

«Маємо президента, який, як я довідався, наступного тижня буде робити релігійний туризм на наші гроші, тому що знову поїде до Ватикану. Це річ, яку я не хочу поміщати в голові», — заявив лідер руху «Польща-2050» у відео, розміщеному в соціальних мережах.

«Він знову стоятиме на колінах і насправді, в рамках своїх громадських обов’язків, знову реалізовуватиме свої релігійні практики, тому що я не знаю, що мав би внести в цей момент у функціонування держави візит до Ватикану», — додав Головня.

Пролунала критика й від деяких інших представників опозиції. «Чому Італія? Мені важко сказати. Не хочу бути злостивим, але може пан президент хоче поєднати відрядження з якоюсь частиною відпустки. Не знаю. Чи не більш відповідним напрямом була б, наприклад, Україна, Париж або Берлін, щоб говорити про майбутнє Польщі в Європейському Союзі, про позицію Польщі в Європейському Союзі», — заявив депутат від «Лівиці» Томаш Трела.

Цікаво, що під час вищезгаданих травневих теледебатів лише кандидати у президенти Шимон Головня та Владислав Косіняк-Камиш серед напрямків своїх перших закордонних візитів назвали Київ. Як було би насправді — наразі важко сказати. Тим не менше, для своєї другої закордонної поїздки президент Польщі Анджей Дуда обрав саме Україну.

Польський лідер взяв участь у відкритті погруддя генерала Владислава Андерса в амбасаді Республіки Польща у Римі. Дуда також відвідав військовий цвинтар Монте-Кассіно, де поклав квіти й взяв участь у церемонії пам’яті полеглих польських солдатів.

Слід нагадати, що у 1944 році, під час Другої світової війни, при Монте-Кассіно відбулася серія кровопролитних битв (частина так званої Італійської кампанії), коли союзні війська, серед яких брав участь Другий корпус польської армії (армія Андерса), прорвали лінію німецьких укріплень та оволоділи італійською столицею. Втім, серед учасників бою були і українці (бл. 5 тис.) — переважно мешканці західного регіону України, який напередодні Другої світової війни входив до складу Польщі.

*****

Зустріч у Римі ознаменувалася пам’ятними і церемоніальні заходами, укладенням угоди для боротьби з коронавірусною інфекцією і показала кому що більш пріоритетно: італійців цікавлять економічні вигоди в Польщі, а Польщу — політичні.

Цей візит Дуди вказує і на пріоритети його адміністрації в найближчі роки: залучення Польщі у протидії COVID-19, пріоритетність із покращення стану континентальної безпеки у рамках трансатлантичного співробітництва, співпраця польської влади з католицькими релігійними інституціями, тощо.

Втім, слід зазначити, що перший закордонний візит Дуди не залишився непоміченим для польських опозиційних сил. Адже з їхнього боку мали місце звинувачення чинної влади у фактичному використанні останньою адміністративного ресурсу для своїх електоральних преференцій. І це цілком зрозуміло, з огляду на початок політичного протистояння у Польщі, де через три роки мають відбутися чергові парламентські вибори.

А ось італійську аудиторію польський візит не зовсім цікавив. І не дивно: дебати про референдум та скандали на деяких регіональних виборчих дільницях привертають більше уваги.

А що далі? В пріоритетах другої закордонної поїздки для поляків — Україна. З огляду на покращення останнім часом взаємин між обома країнами, візит Дуди до України може мати доволі важливе значення для подальшої розбудови дружніх і партнерських добросусідських відносин.

А ось увага українців сьогодні-завтра точно буде прикута до італійських медіа — розпочинається суд над нацгвардійцем Віталієм Марківим у Мілані.

Автори:

Вікторія ВДОВИЧЕНКО - кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права, Київський університет імені Бориса Грінченка.

Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ - кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.

Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.

Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.