Після критичної оцінки з боку ЄС угорського лідера Віктора Орбана, той одразу відвідав з офіційними візитами сербського лідера Вучіча та білоруського лідера Лукашенка, чим підкреслив своє ставлення до авторитарних режимів.
В угорській опозиційній пресі знаходимо безліч статей з аналізом цілей візиту Орбана до Лукашенка. Демократична коаліція є опозиційною партією в Угорщині (підтримка зараз складає близько 12% серед виборців), яка протестувала й заявила, що Орбан таким чином виступив проти Євросоюзу. Важливо і те, що коли почалися трагічні події після виборів у Білорусі, в Угорщині дана партія вимагала в парламенті, щоб угорська влада теж засудила жорстоку поведінку Лукашенка. Однак поки це не дало результату. Поки європейські уряди засуджували тортури в Мінську, в Угорщині це було зроблено опозиційною стороною.
Виникає питання для східноєвропейських народів: а де ж межі впливу і можливостей Європейського парламенту? Чому в той час, коли в Брюсселі приймаються санкції проти Угорщини як члена Євросоюзу, що порушує його норми, а тепер і проти небезпечного сусіда ЄС - Білорусі, в свою чергу авторитарні лідери сміються в обличчя демократичної Європи, знищуючи принципи західної демократії? На ці питання намагався знайти відповіді угорський комісар Євросоюзу професор Петер Балаж, колишній міністр закордонних справ, а зараз завідувач катедри європейських справ в Центрально-Європейському університеті в Будапешті (американський університет, заснований Джорджом Соросом, знайомим американським меценатом). Проф. Балаж зазначив, що зовнішня політика – це національна справа в Євросоюзі, тому формально прем’єр Орбан може нічого не висловлюватися щодо Лукашенка. Тим більше, що вони мають однакові суспільні цінності: угорський лідер Орбан вважає Лукашенка своїм білоруським другом.
Однак питання про безпеку полягає в тому, що бачимо своєрідний міжнародний союз, сформований серед диктаторів: сербські солдати брали участь в білоруських подіях, про що доводять фотографії білоруського журналіста. Про це також публікувалося в угорській опозиційній пресі , що доводить інтерес лібералів – противників угорської влади, до білоруських подій. Але в офіційній урядовій пресі про це не йшлося.
З російським лідером Путіним часто консультуються як угорський Орбан, як і білоруський Лукашенко - набагато частіше, ніж це необхідно. З іншого боку, на мою думку, народи Східної Європи можуть підтримати процеси демократизації в самому Європейському Союзі: угорські опозиційні партії солідарні в тому, що усунення білоруського президента Лукашенка призведе до ослаблення прем’єра Орбана. Країни Міжмор’я не є таким, які ще повинні «дорости» до західних європейських країн, а є народами, які вже впливають на західні країни. Коли йдеться про «збирання земель», то ми говоримо також про ті східноєвропейські держави, які є членами Євросоюзу. Росія захоплювала Крим та впливає на Донбасі, але не тільки фізичне «збирання земель» є в стратегії Росії, а також інші форми впливу, зокрема дипломатичний та економічний.
В Угорщині противники-опозиціонери постійно говорять, що прем’єр Орбан – це союзник Путіна. Вони завжди критикують владну партію Фідес за те, що та слугує інтересам російського лідера та порушує інтереси Угорщини як країни-члена Євросоюзу. Про це йшлося у моїй попередній доповіді 19 червня, звідки цитує коротке, однак важливе речення: «Орбан вже пов'язав нашу країну з Росією багатьма нитками, достатньо згадати про будівництво ядерного реактора "Пакш-2" за рахунок гігантського російського кредиту. У випадку перемоги на наступних виборах в 2022 році Фідес об'єднає Угорщину в новий Східний блок. Саме це мав на увазі Путін, коли вже відкрито говорив про наш вихід з ЄС» (з інтернет-журналу «Пештібулвар» від 21 листопада 2019 року) [Переклад автора з угорської мови]. https://pestibulvar.hu/2019/11/21/putyin-elarulta-ezt-fogja-tenni-orban-magyarorszaggal-es-az-eu-val/
Отже, напрошується висновок: треба змінювати авторитарні режими в Східній Європі на демократичні, внаслідок чого Путін втратить свій вплив на східноєвропейські країни. Адже саме політичний лад визначає і зовнішню політику. Як тільки той змінюється в Білорусі, тоді і угорський авторитарний режим послаблюється. Орбан і Лукашенко взаємно підтримують одне одного, що для угорського прем’єра створює ілюзію того, що в ХХІ столітті в Європі можна панувати згідно лекал середньовічного феодалізму. Росія скрізь у світі може впливати там, де діє авторитарний режим. Не потребують особливих коментарів слова американського президента Трампа про те, що він цінує Путіна. Можемо спостерігати поки дефіцит демократії і в Україні. Тому гібридна війна з Росією буде наближатися до перемоги українського народу, коли політичний лад стане повністю демократичним, на рівні демократій Західної Європи. Все це впливає на зв'язки між Угорщиною та Україною. На мою думку, і білоруські події можуть вплинути на угорсько-українські відносини теж.
На фото можна побачити, як літня людина цілує руку прем’єра Орбана. Це показник політичної культури в Східній Європі. Ми завжди говоримо про політичну поведінку. Події в Білорусі, характер народних протестів – це все з категорії політичної поведінки. З іншого боку, потрібна й політична культура. Це вже інша категорія. Політична культура визначає можливості для створення нового політичного ладу. Поки є можливою така ситуація, що якийсь дурень цілує руку диктатора, то тяжко змінювати політичний лад. Це фото зроблено за межами Угорщини, в румунській Трансільванії, де закордоні угорці гадають, що Віктор Орбан – це їх Месія, Спаситель. Вони, звичайно, мають права голосувати в Угорщині теж. Але поки закордонні угорці мають такий низький рівень політичної культури, то неможливе від них чекати європейської політичної поведінки. Як не дивно в цьому може нам допомогти Білорусь. Зараз вони показують, що їх рівень політичної культури дуже високий, не зважаючи на куди слабший економічний рівень. Розвиток політичної культури — це гарантія падіння диктаторів, тому ті не дозволяють її покращення. Це мій другий висновок: країни Міжмор’я впливають на західні європейські країни. Потрібно змінювати всі авторитарні режими Східної Європі на демократичні разом, щоб Путін втратив свій вплив на східноєвропейські країни. Для цього треба підвищувати рівень політичної культури – у напрямку цього народи Центральної та Східної Європи дуже багато можуть робити разом, в співпраці.
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.