• п’ятниця 8-го листопада 2024
  • Меню

Справа МН17: чи понесе Росія відповідальність за сприяння тероризму?

10:06, 17-го липня 2020 · Джерело: institutedd.org

Справа МН17: чи понесе Росія відповідальність за сприяння тероризму?
Рівно 6 років тому, 17 липня 2014 року, світові медіа облетіли шокуючі кадри катастрофи Боїнга рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. Тоді в умовах гарячої стадії війни на Донбасі поблизу міста Торез, тобто з території, контрольованої проросійськими бойовиками, було збито пасажирський лайнер, внаслідок чого загинули 298 осіб, у тому числі 80 дітей.

Російська сторона одразу намагалася приховати причини трагедії через вкидання великої кількості дезінформації в інформаційний простір - від неправдивих версій про начебто український зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) “Бук” до збиття українським бойовим літаком - проте подібна неправда була розвінчаною. Натомість у 2015 році Росія використала своє право вето в Раді Безпеці ООН, щоб заблокувати утворення міжнародного кримінального трибуналу в справі МН17.

Попри активні російські намагання завадити встановленню істини, утворена в 2014 році об'єднана слідча група JIT у складі представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України провела скрупульозне вивчення обставин авіакатастрофи. Її офіційні висновки лягли в основу судового процесу, що з 9 березня 2020 року триває у судовому комплексі “Схіпхол” поблизу Амстердама (суд відбувається у Нідерландах, зважаючи на те, що більшість жертв на борту Боїнга були голландцями). Було встановлено, що лайнер збили ракетою ЗРК “Бук”, що належить 53-ій зенітній ракетній бригаді РФ з Курська. Обвинуваченими є росіяни, а саме сумнозвісний колишній “міністр оборони ДНР” Ігор Гіркін (позивний “Стрелков”), Сергій Дубинський (“Хмурий”), Олег Пулатов (“Гюрза”) та громадянин України Леонід Харченко (“Кріт”). 3 липня завершилися попередні судові слухання, на яких підозрювані не були присутніми, лише адвокати Пулатова. Аргументи останніх свідчать про намагання затягнути судовий процес - майже всі аспекти розслідування були піддані сумніву, натомість запропоновано провести альтернативне розслідування. У якості “доказів” стороною захисту були наведені відеозаписи, де очевидці начебто бачили чи чули тоді про наявність українських військових літаків у повітряному просторі. Однак подібні припущення не можуть слугувати доказами, тому більшість вимог адвокатів Пулатова були відкинуті. Наступний етап судових слухань розпочнеться 31 серпня і протриває близько двох місяців. Важливим свідком у подальшому може стати нещодавно затриманий українськими спецслужбами куратор в так званій “ДНР”, перехоплені телефонні розмови якого свідчать про активне спілкування і роздачу вказівок підозрюваним у справі МН17. Розвідувальна спільнота Bellingcat, яка активно займається вивченням авіакатастрофи, назвала ім'я затриманого - Андрій Кунавін.

Нідерландська експертка з міжнародного права Маріке де Хун в інтерв'ю DW висловила припущення, що судовий процес може зайняти 5 років, крім того, можливо, справу Пулатова буде виділено окремо. Намагання обвинувачених апелювати до “імунітету комбатанта” з надією уникнути відповідальності призвів до того, що в рамках судового процесу обговорюють також роль Росії, яку, зокрема, сторона обвинувачення звинуватила у спробах втрутитися в розслідування. Польський експерт з міжнародного права Томаш Ляховський підкреслює, що судовий процес в Нідерландах може визнати вину лише фізичних осіб обвинувачених, а не держави як суб'єкта міжнародного права. Тим не менш, існують аспекти міжнародного права, до яких можна апелювати і які демонструватимуть відповідальність РФ - це зокрема Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року, норми міжнародного гуманітарного права, кваліфікація збиття Боїнга як воєнного злочину. Докази у справі МН17, на думку польського експерта, руйнують звичний для Росії наратив про “громадянську війну” на сході України (те, що малазійський лайнер було збито саме російським ЗРК “Бук”, не викликає сумнівів).

Даний судовий процес є не єдиним і в подальшому може бути доведена зокрема причетність Росії до злочину. Так, 10 липня Європейський суд з прав людини зареєстрував позов Нідерландів проти Російської Федерації через авіакатастрофу МН17, вказуючи на порушення трьох статей Європейської конвенції з прав людини, а саме статей, що стосуються права на життя, на заборону тортур, на ефективний засіб правового захисту. Крім того, існують індивідуальні позови родичів жертв. У 6-річницю трагедії у ЄС закликали Росію визнати свою відповідальність і сприяти встановленню винних. Можливо, справедливість у справі МН17 в майбутньому буде досягнуто і встановлено роль Росії як спонсора тероризму на сході України.

Автор: Павло Лодин

Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.