Сам Навальний є радше приводом, ніж причиною, тому реальний тюремний строк для нього жодним чином не вирішує внутрішню проблему. Скоріш за все це розуміють і у Кремлі, для якого ув’язнення опозиціонера - це ще один іміджевий ризик. Правлячий режим відверто репресує за незручну інформацію. Для режиму, персоніфікованого Путіним, зростають внутрішні ризики, що означає необхідність побудови нової внутрішньої політики.
Для повноти картини того, як змінюється внутрішня політична ситуація в Росії важливо ідентифікувати соціальний портрет протестуючих. Російські протести стали насправді справою молодих, що є знаковим.
Молодь - та вікова група яка в будь-якій крїні відіграє ключову роль в політичних процесах. Мова, звичайно, не про ходіння на вибори. Форми прояву політичної активності у молоді надзвичайно варіативні: від масового запускання паперових літачків - до фізичного протистояння. Тому, цю групу завжди намагаються використати у внутрішній боротьбі “дорослі”. Останні російські протести демонструють значне “омолодження”, у порівнянні із масовими протестними акціями минулих років. За віковою структурою протести пов’язані з Навальним є молодими. Більше половини (бл.66%) протестуючих - це молоді люди до 35 років, при чому підлітки були представлені мало: бл.4%1. Цей факт суперечить широко тиражованій в РФ інформації про масове залучення до протестів підлітків.
В будь-якому разі, така вікова структура протестуючих свідчить про те, що, по-перше, внутрішня боротьба в Росії загострюється, а, по-друге, про те, що кремлівський медіа-вплив на суспільство має суттєві обмеження. Якщо говорити про рівень схвалення діяльності Навального по віковим групам, то останні дослідження свідчать про те, що найбільш прихильною є наймолодша група з тих, що досліджувались. Так, найбільша підтримка Навального спостерігається серед серед молодих росіян віком 18-24 роки і складає 36%. Очікувано, що найменша підтримка серед старшого покоління: 18% серед 40-54 річних, 12% в групі 55+. Таким чином, спостерігається і великий міжпоколінний розрив. За каналами комунікацій, то тут варто сказати, що молодь більше за інші вікові групи отримує інформацію із соціальних мереж та телеграм-каналів. І саме серед них спостерігається найбільша підтримка Навального: 45% з тих, для кого основним джерелом новин є телеграм-канали підтримують діяльність Навального. Зворотна ситуація спостерігається для тих, для кого таким джерелом є телебачення. Лише 11% у цій групі підтримують діяльність Навального.
Втім, протести не зробили з Навального лідера. Рівень підтримки і довіри до нього особливо не змінився. Але резонанс, який викликало його викриття, а згодом арешт може мати суттєві наслідки. Важливо те, що молодь стала рушійною силою протестного руху в Росії. Коли у гру вступає ця група, то для будь-якого режиму це є фактором дестабілізації. Арабська весна, і Українські “революції” демонструють те, що молодь у сучасному світі залишається потужним агентом змін. Також варто зазначити, що внутрішня боротьба всередині правлячого класу часто спирається на підтримку мас, а особливо молоді. Тому, таке “омолодження” російських протестів може свідчити і про те, що сам режим може виявитись не таким уже і монолітним, як це здавалось.
При цьому не варто перебільшувати загрозу для режиму нещодавніх протестів. Саме ставлення до президента в РФ навіть після фільму про “Палац Путіна” не зазнало суттєвих змін. Головний результат цих протестів - це їх молодий склад, що свідчить про поглиблення відчуження між режимом та доволі великою частиною молоді. Ще однією знаковою особливістю останніх подій став протест у Севастополі. Це важливіше, ніж масовість протестних акцій в самій Росії. Протест у Севастополі - це ознака поглиблення кризи кримського консенсусу та порушення позицій путінізму у Криму, де він був ще більш стійким, ніж у самій Росії. Таким чином, протестні акції в РФ далекі від революційних масштабів та політичних задач. Але вони є важливим маркером внутрішніх політичних змін.