Незважаючи на початок політичного сезону в Україні, за перипетіями сезону американського слідкувати варто. Тим більше, що цікавого багато та, що не менш важливо: є можливість співставити політичні процеси та реакцію суспільства на них. Тут спеціалісти з порівняльної політології можуть здивуватись, але мова йде про співставлення в широкому розумінні. Тим більше, люди всюди є людьми: їх проблеми, страхи та упередження є багато в чому подібними, в чому ми зараз і переконаємось.
Сполучені Штати цього вікенду пережили двадцяту річницю страшних терактів 11 вересня. Більшість воліють згадувати про вежі-близнюки Всесвітнього торгівельного центру в Нью-Йорку, хоча захоплених літаків було не два, а криваві події відбувались не тільки в цьому місті. Тим не менш, саме до Нижнього Мангеттена була прикута увага світу, де вшанувати пам'ять загиблих зібрались діючий та екс-президенти США. До речі, серед присутніх Трампа не помітили.
З уроками 11 вересня, переосмисленням суспільством його наслідків, пов’язаний привид виходу американських військ з Афганістану, який не дає спокою Америці (цей привид буде ще довго переслідувати американських політиків та суспільство. Підозрюю, що навіть під час президентської кампанії у 2024 р. він буде присутній в американському інформаційному просторі).
Держсекретар США Ентоні Блінкен був змушений давати п’ятигодинні свідчення в Конгресі щодо виводу американських військ з Афганістану. Варто сказати, що цей вивід військ вже порівнюють з В’єтнамською війною та її наслідками для суспільства. Так само, як і повно американців, які відносно спокійно сприйняли драматичні кадри з аеропорту Кабула. Маємо класичне розділення суспільства, відсутність суспільного консенсусу на неоднозначну подію (вірніше, ряд подій) за межами Сполучених Штатів. Але ці події чинять і будуть продовжувати вплив на процеси в середині США.
Дональд Трамп, республіканські сенатори та конгресмени підливають масла у вогонь поляризації суспільства, наголошуючи на ряді помилок та найголовніше: на величезному ударі для національних інтересів США. А Блінкен на слуханнях (за п’ять годин нагода в цьому випала неодноразово) включав таку відому українському виборцю пісню про попередників. Немає де правди діти: саме Трамп за свого президентства домовився з Талібаном про вивід військ з Афганістану. І правий зараз Блінкен, коли каже: попередня адміністрація залишила нам рішення, але не план. На що Держсекретарю справедливо закидають: так ви он вже скільки при владі, не могли спланувати? Дійсно, якісь до болі знайомі нотки для українського політикуму… Дійсно, в наслідках 20-річного перебування в Афганістані, швидкому колапсі його уряду та купі логістичних проблем в процесі евакуації 124 тисячі людей ще належить розібратись. Проте будьте готові до брудної риторики, прикривання попередниками та взаємних звинувачень республіканців та демократів.
Тим більше, що не Афганістаном єдиним палає поле протистояння між політиками в Америці. «Justice for J6» (тобто, справедливість до учасників подій 6 січня 2021 року у Вашингтоні) – спільнота, що організовує велелюдну демонстрацію в американській столиці вже цієї суботи, 18 вересня. ФБР та поліція вже напоготові, в пресу просочується інформація, що праві можуть знов застосувати силу. Шеф поліції Вашингтону вже видав розпорядження звести огорожу навколо Капітолію. Проте є й експерти, які наголошують, що моніторинг груп в соцмережах правих, трампістів та інших любителів QAnon не дає підстав стверджувати, що планується щось серйозне. Тим не менш, країна в очікуванні, суспільство – занепокоєне.
Слоганом американської газети «The Washington Post» є вираз: «Демократія вмирає в темряві». Очевидно, мова йде про поширення інформації, свободу слова. Проте розвиток технологій дозволив не тільки кожному з легкістю отримати доступ до інформації, знань, але й оголив людські комплекси, шаблонність та банальну неосвіченість. Тепер кожен з клавіатурою в руках може себе уявити експертом та доносити свою «мудрість» до світу.
Україні та українцям не звикати до поляризації думок та палкої дискусії (ми ж не Московія з її тотально зачищеним інформаційним простором). Але так само як і американцям, нам в процесі дискусії щодо речей, які роз’єднують, не слід забувати про фундаментальні цінності, які нас об’єднують.
