Зараз я чітко усвідомлюю, що коли б я не повернувся до України, це вже буде зовсім інша нація, яка докорінно зміниться. Можливо деякі історичні пам'ятки збережуться, проте війна назавжди змінить пам’ять історії . Неспровокована війна, яку Росія розв'язала проти України стала визначальною віхою в їхній історії. Наразі українці в процесі кардинальних змін, які ніхто не міг передбачити і очікувати, навіть вони самі. Єдність, непокора, стійкість та свобода - цінності, які сповідує демократичне суспільство, все це яскраво характеризує українців сьогодні. Ці чесноти завжди були їм притаманні, але в умовах російської агресії вони набувають нових якісних змін. Якщо Україна приречена виборювати свободу і загартовувати непохитність і характер, то її чекає світле майбутнє.
Оптимістичне бачення щодо майбутнього України є відносно новим явищем. Власне оптимізму не вистачало протягом тривалої та багатостраждальної історії країни. Особливо це простежується останнім часом. Диктаторський режим радянської влади та комунізм були огидними, і незалежність, яку виборола Україна 1991 року істотно змінила бачення системи, проте, корупція і далі процвітала. Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2014 роках були певним підйомом національної свідомості громадян,однак, ейфорія з часом змінилася спадом мотивації та трансформацій. Зламати владу укорінених інтересів здавалося неможливим, проте українці ніколи не припиняли своїх потуг до подальших змін у суспільстві. Саме прагнення та воля до змін зараз сприяє такому потужному спротиву Україні у війні. Важливим є той факт, що зараз українці переживають неймовірний підйом, який не піддається кількісній оцінці, пов'язаний із точкою неповернення. Підйом та спротив, який неможливо спинити і який був несвідомо викликаний агресією Росії.
Безвихідна ситуація – Путін заганяє себе в пастку
Не виникає жодного сумніву у тому, що єдиним бажанням Владіміра Путіна є знищення України. Він використав усі доступні йому методи і способи - пропаганду, залякування та погрози, вторгнення, руйнування інфраструктури та напад на мирних жителів, залишилося хіба що застосування хімічної та ядерної зброї. Поки що вони виявилися неефективними. У будь-якому разі, вони викликали протилежну реакцію, ніж очікував Путін. Стосовно пропаганди. Російські офіційні особи та ЗМІ намагалися переконати українців у тому, що їхня правляча влада є наркоманами та нацистами, що є абсолютно безглуздим. Абсурдність такої брехні робить їх прагнення марними. Чи є хтось, ще окрім Путіна, хто вірить у це безглуздя? Протягом всієї історії людства війни розпочиналися з різних причин, проте наркозалежні нацисти, які керують Україною не увійдуть у скрижалі історії, як чинники що спровокували цю невиправдану війну. Путін прагне нав’язати всім свою патологічно-одержиму ідею, що - Україна це нелегітимна держава. Він намагається змусити Україну підкоритися, не усвідомлюючи того, що, власне, він - нелегітимний лідер. Позаяк, тривале правління Путіна в Росії завжди грунтувалося на брехні, хабарях та непотизмі (кумівством); всі складові, які компенсують його неспроможність розвивати Росію. Фактично він застосовує силу, яка все руйнує.
Намагаючись стерти з карти світу Україну своїми меседжами та діями, Путін підсвідомо викликав масовий спротив і жагу до цілковитої перемоги серед українців. Він наштовхнув націю на шлях незворотності, єдиним вибором якої є непохитна воля чинити героїчний спротив. Запитайте себе. Якби Україна капітулювала, якими перевагами влади Путіна могли б скористатися українці ? Уряд маріонеток, на чолі з Путіним, був би таким корупційним та руйнівним, як і режим одіозного президента України Януковича, якого вигнали ще 2014 року. Що крім занепаду може запропонувати Путін? Не залишаючи українцям жодних шансів, за іронією долі, Путін загнав себе у пастку. Він вже не контролює ситуацію. Єдиним сценарієм залишається нищівна поразка Путіна та його військ. Продовжуючи боротьбу, Росія втратить більшість своєї армії. У цій безвихідній ситуації, з кожним днем перемога Путіна стає все більш ілюзорною.
Розбудова нації – конструктивний гнів
Українці не прагнули такого повороту подій, а навпаки їх героїчний спротив та виправдана злість були спровоковані вторгненням російських окупантів на українські споконвічні землі. Коли російські війська свідомо обстрілюють пологові відділення лікарень; школи; бомблять театр, заповнений цивільними; руйнують будинок для похилих людей - вони не залишають українцям іншого вибору, як запекло боротися, захищаючись. Відомо, що Путін залякує українців з метою їхньої остаточної капітуляції. Проте, залякування викликало лють і гнів з боку українського народу. Гнів може бути як руйнівною так і конструктивною силою. Для Путіна - це руйнація, для українців – це сила, яка об'єднує. Путін спрямував свій гнів на ниці вчинки, українці – на одухотворення і нескореність.
Кожного дня з'являються жахаючі новини про наслідки російської військової агресії. Розстріляне мирне населення, яке стоїть в черзі за хлібом, зруйнований торговий центр у Києві після бомбардування, оточення українців та вивезення їх у табори в Росії. Усі ці цілі мають лише одну спільну рису – цілковите військове безсилля. Такими діями, Путін ще більше надихнув українців об'єднатися в запеклій боротьбі та спротиві російським окупантам . У будь-якому випадку, путінська політика залякування не спрацювала, російські війська не досягли очкуваних успіхів і втрачають наступальний потенціал.
Жодного повернення – невпинний рух вперед
Обидві сторони українсько-російської війни досягли точки неповернення. Для українців однозначним завершенням цієї війни є остаточна перемога, ніякої капітуляції. Владімір Путін дав чітко зрозуміти, що настав ключовий момент, коли вирішується доля України. Українці усвідомлюють, що ніколи не повернуться до союзу з Росією. Все робитимуть для того, щоб рухатися вперед. Росіяни, у свою чергу, застигли в русі. Ба більше, росіяни впевнено йдуть до катастрофи, яку спричинили самі, завдячуючи Владіміру Путіну. Ніхто не знає що їх чекає далі, навіть вони самі.