За пост глави держави борються чинний президент, республіканець Дональд ТРАМП і колишній віцепрезидент, кандидат від Демократичної партії США Джозеф БАЙДЕН.
Нагадаємо, що цьогорічна спроба боротися за крісло глави держави є третьою у житті Джозефа БАЙДЕН. Цього разу йому вдалося набрати 270 голосів виборників і саме це пророкує йому зайняття крісла президента вже у січні цього року.
Активні користувачі соціальних мереж могли помітити, що просто так віддати посаду Дональду ТРАМПУ не видається легким, тому щодня його акаунти рясніють повідомленнями про фальсифікації на виборах та власну перемогу.
Джозеф БАЙДЕН вже звернувся до виборців ТРАМПА з об’єднувальною промовою :
"Я буду президентом, який буде не розділяти, а об'єднувати. Я не збираюся ділити штати на демократичні і республіканські - є тільки Сполучені Штати, - заявив він. - Я йшов на цю посаду, щоб відновити душу Америки, повернути хребет нашої нації, середнього класу, і знову зробити Америку шанованою в усьому світі".
Що очікує світ від нового очільника Америки та як це вплине на українські реалії спробували спрогнозувати наші експерти:
СЕРГІЙ ФЕДУНЯК
доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича, директор стратегічних проектівГО «Центр політичних наративів демократії» (Україна)
Президентські вибори у США 2020-го року примітні не лише своїм символізмом – обранням Джозефа БАЙДЕНА - найстарішого в американській історії за віком Президента та Камалу ГАРРІС - жінки віце-президента карибсько-індійського походження. Поразка Д.ТРАМПА означає, що американське суспільство та держава підтвердили свою стійкість і здатність протистояти руйнівному впливові популістських ідей та практик. І, взагалі, значення цих виборів полягає у тому, що вони дали старт процесу планетарного значення – відмові від популізму і поверненню до традиційної політики, що спирається на цінності та інститути. Це, без сумніву, вплине як на внутрішнє життя Сполучених Штатів, так на міжнародну політику. Перш за все, американці зможуть відійти від настроїв конфронтації та розбрату і розпочнуть поглиблений аналіз насамперед ціннісних проблем, що існують вже не одне десятиліття і від вирішення яких вони старанно ухилялися. По-друге, буде відновлено нормальне функціонування державних інститутів і механізмів узгодження внутріелітних інтересів, частково порушених під час президентської каденції Д.ТРАМПА.
Також є неминучими серйозні зміни і у зовнішній та безпековій політиці США. Очікується повернення від меркантильно-утилітарних підходів у ставленні Сполучених Штатів до світових справ, які культивував Д.ТРАМП, до ціннісно-прагматичної політики, в основі якої лежить усвідомлення своєї особливої глобальної ролі в якості основної опори світового порядку ХХІ століття. Америка БАЙДЕНА знову стане центром підтримки глобального демократичного розвитку, стабілізатором світової економіки та основною опорою трансатлантичних відносин.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії ім. Г.Удовенка, (Україна)
Боротьба за Білий дім тривала до останнього моменту, тримаючи США й світ у напрузі. Дональд ТРАМП чи Джозеф БАЙДЕН? Відповідь на це запитання ми отримали лише наприкінці виборчого тижня, коли стало відомо, що лідер наймогутнішої держави найближчим часом зміниться.
Як зазначений факт вплине на американський внутрішньо- і зовнішньополітичний порядок денний — час покаже. Однак можна сказати напевно, що новому главі держави буде непросто. Адже проблеми, які малимісце за президенства ТРАМПА, а це, я нагадаю, пандемія коронавірусу, розколотість американського суспільства, складне міжнародне становище, тощо — перейдуть до нової адміністрації.
Важливо, щоб до своєї інавгурації БАЙДЕН вдало провів кадрову політику. Для того, щоб його команда з перших же днів роботи мала змогу злагоджено та професійно долати як ті проблеми, які вже існують, так і бути готовими до нових.
Також БАЙДЕНУ варто бути готовим до того, що, скоріше за все, він не матиме тієї «теплої ванни», яку на початку свого президенства мав ТРАМП. Мається на увазі партійне представництво у Конгресі.
Хочу нагадати, що Республіканська партія, від якої було висунуто ТРАМПА на посаду президента, мала на початку його правління більшість в обох палатах, що надавало можливість легко реалізовувати законодавчі ініціативи. Лише через два роки ситуація змінилася, коли контроль над Палатою представників перейшов до демократів.
Таке «напіврозділене правління» новий лідер США, схоже, успадкує також. І адміністрації БАЙДЕНА варто буде вести мудру та зважену політику, зі здатністю йти на компроміси — щоб Америка змогла якомога легше пережити ці складні часи, а разом з нею і увесь цивілізований світ.
ВІКТОРІЯ ВДОВИЧЕНКО
Кандидат історичних наук;Доцент кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка (Україна)
Так, маємо нового президента Сполучених Штатів. І від сьогодні, ми будемо спостерігати за перемовинами про нові кадрові призначення Джо БАЙДЕНА. Уже зрозуміло, що у людини, яка провела майже півстоліття на державній службі і як сенатор, і як віцепрезидент, просто шалений кадровий резерв. Отож, розпочинається важливий етап аналізу усіх бажаючих, черга яких має нескінченну кількість представників. Це і прогнозовано дасть контраст із попередньою адміністрацією. Усе це також матиме вплив на політку США на Донбасі. В деталях нам іще доведеться її аналізувати, оскільки Джо БАЙДЕНУ доведеться визначатися зі своєю командою. Тому, складно говорити якою буде участь США у переговорах із РФ щодо Донбасу. Чи чекати нам нового спецпредставника, чи очікуватиме щось інше? Іще побачимо.
ПРИХОДЬКО КИРИЛО
Політичний аналітик (Україна- Нідерланди)
Цьогорічні вибори у США демонструють одну важливу річ - найзапекліше протистояння ідей значить, що ідеологія досі жива і вирішальна.
Американський виборець традиційно голосує проти кандидата, за каденції якого падає рівень життя, і залежить це від дій кандидата, чи сторонніх факторів, насправді не є важливим.
Офіційно підрахунок голосів є не завершеним, а найцікавіше, що поміж усіх попередніх, вибори 2020 відрізняються імплементуванням моделі «reality manufacturing”, де ідеологічні табори, медіа, інституції та партії формують паралельні дійсності власними рішенннями та інтерпретаціями, відтак «демократична» Америка існує в одному ідейно-наративному просторі, підтриманому міжнародною спільнотою, де БАЙДЕН- обраний президент, що приймає вітання світових лідерів, а Америка «республіканська» у відокремлено іншій інформаційній дійсності, в якій президент ТРАМП бореться з нечесними результатами та апелює до Вищого Суду.
Поляризація суспільства, розірваного паралельними вимірами реального життя створює політично безпрецедентний дисонанс, результати якого ми будемо споглядати ще достатньо довго.