Безумовно, головним з них стала пандемія COVID-19. Незалежно від динаміки поширення коронавірусу криза національних систем охорони здоров’я, дискусії про доцільність вакцинації, економічні проблеми, пов’язані з COVID-19, стали реальною та серйозною проблемою. Опосередкованою проблемою можна назвати помітну неозброєним оком сегментацію регіону внаслідок краху проєкту глобалізації.
Поява через коронавірус певного політичного вакууму (до речі, його не виявилося на Балканах, де Північна Македонія у розпал весняної пандемії зуміла стати членом НАТО) спричинило посилення російського гібридного впливу. Кремль поєднує вже звичну ставку на дезінформацію методами килимового бомбардування та просування російської псевдовакцини від коронавірусу Sputnik-V. З нагоди 75-ї річниці завершення Другої світової війни керівництво РФ безпосередньо опікується процесом гібридизації Голокосту. Створені за російським проєктом АЕС у країнах регіону (Білорусь, Угорщина, Болгарія, Туреччина) нагадує джерело поширення пропагандистського сигналу про «велич Росії».
Продовження окупації Росією Криму спричиняє постійну ескалацію напруженості у Чорноморському басейні. Кремль не приховує прагнення перетворити Балто-Чорноморський регіон на «слабку ланку» у ЄС, вирвавшись у такий спосіб на оперативний простір у питанні відновлення чи то просторів Російської імперії, чи то впливу Радянського Союзу. На руку Путіну грають піднесення консерватизму та ксенофобії в країнах регіону. Показово, що виборчі кампанії 2020 року у Балто-Чорноморському регіоні (президентські вибори у Польщі, Білорусі, Молдові, парламентські вибори в Грузії) знаходили продовження у форматі політичних криз, підсумком яких можна назвати посилення авторитарних тенденцій та поширення сумнівів у ефективності демократичних процедур.
Боротися з російським впливом у регіоні найкраще за відомими принципом «Гуртом і батька легше бити». Мова йде про формування спільних економічних інтересів (зокрема, у рамках проєкту Ініціативи трьох морів), забезпечення енергетичної незалежності та створення підстав для економічного відновлення країн регіону після пандемії коронавірусу. Разом з тим на порядку денному - створення наративу, який буде спроможним не лише конкурувати з імперським наративом РФ, але і просувати центральноєвропейську ідентичність. Запорукою успіху цих зусиль виглядає одночасна відсіч російському гібридному впливу в регіоні та посилення інформування населення країн Балто-Чорноморської дуги про сусідів, адже у цьому питанні спостерігається помітний брак інформування.
Виклики-2020 для Балто-Чорноморського регіону будуть актуальними і цього року, а позиційна боротьба буде раз по раз загострюватися через прагнення Кремля посилити власні позиції. Проте дієву протидію цим намірам можуть створити не лише держави регіону, але і США, де відбулася зміна президента.