Адже 30 вересня цього року закінчився термін дії контракту на постачання природнього газу між «Газпромом» та «Молдовагаз». Хоча перемовини і почалися заздалегідь, але домовитися до фінального терміну не вдалося. Єдине до чого прийшли сторони - це продовження контракту на тих самих умовах: Молдова ще тридцять днів купуватиме газ на тих же умовах, що і в вересні поточного року. Міністр інфраструктури та регіонального розвитку, Андрєй Спину, пообіцяв , що це ніяким чином не вплине на ціну газу для звичайних громадян. Мета - виграти час для нових перемовин.
Варто вдмытити, що актуальний контракт на постачання та транзит природнього газу був підписаний ще за часів правління Комуністичної партії, в грудні 2006 року терміном на п’ять років. Але після 2011 року він щороку продовжувався на певний період. Востаннє, у грудні минулого року. Згідно передбаченої в договорі формули, закупівельна ціна на газ для Молдови змінюється з урахуванням динаміки цін на нафтопродукти.
В «Молдовагаз», в свою чергу, зазначають, що існують два доповнення до контракту, стосовно котрих сторони не можуть домовитися. Перше доповнення передбачає уточнення формули розрахунку закупівельної ціни природного газу у другому та третьому кварталах 2021 року. А саме - виключення подвійного розрахунку ефективної теплотворної здатності газу. Друге доповнення передбачає коригування договірних обсягів постачання природного газу до вересня 2021 року шляхом їх збільшення.
«Цей факт був визначений перевищенням договірних обсягів поставок у лютому-квітні цього року на тлі встановленої у згаданий період холодної погоди, а також недостатністю запасів природного газу на вересень», - повідомляють представники установи.
В міністерстві інфраструктури та регіонального розвитку також зазначають, що ще одним пунктом, стосовно котрого сторони не можуть домовитися, є борг Придністров’я за газ. «Ми намагаємося провести переговори з «Газпромом», щоб вирішити кілька проблем, які накопичилися з плином часу у відносинах «Газпрому» та «Молдовагаз». Тут йдеться про історичні борги, які має Республіка Молдова, а саме про борги на правому березі Дністра - близько 450 мільйонів доларів. Інша проблема - так званий енергетичний пакет, який мав закінчитися наприкінці серпня, але його кілька разів продовжували ",-зазначив голова міністерства Андрєй Спину.
Згідно з інформацією, представленою Головою Ради директорів «Молдовагаз», станом на 12 квітня п.р. борг правого берега Дністра за природний газ, поставлений концерном «Газпром», становить близько 715 млн. доларів, включаючи штрафні санкції, а борг лівого берега Дністра становить майже 6,8 млрд доларів. Тобто, цифра, яку назвали в міністерстві є лише незначною частиною. Ще в лютому цього року, «Газпром» звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з позовом про стягнення з «Молдовагаз» боргу за поставлений в 2018 році газ в розмірі $ 370,518 млн. «Подібні позови «Газпромом» подаються в міжнародні арбітражні суди з 2007 року.
Слід зазначити, що "необхідність врегулювання питання заборгованості за поставлений газ, в тому числі в Придністровському регіоні, незмінно включається в фінальний текст протоколів щорічних засідань російсько-молдовської міжурядової комісії. На даний момент сторони обговорюють способи погашення боргу", - заявив зимою 2021 року в своєму коментарі для медіа ресурсу «Ziarul de Gardă» фахівець зі зв'язків з громадськістю «Молдовагаз », Александр Барбов.
Питання газового боргу стосується не лише контракту про постачання газу в Молдову. Воно також стосується і імплементації Третього енергетичного пакету ЄС, який Молдова мала остаточно ввести в дію першого лютого цього року. Одною з головних умов є ліквідація «Молдовагаз», який має бути розділений на три компанії. Але, «Молдовагаз» є дочірньою компанією «Газпрому». Російський газовий гігант володіє 50% акцій молдовської компанії. Молдовський уряд через Агенцію державної власності при Міністерстві економіки володіє 35,33%. Інші 14,33% належать так званому Комітету з управління майном Придністров'я. 5%, що залишилися, ділять між собою інші акціонери. Крім того, пакет вимагає, щоб від загальної компанії був відокремлений «Молдоватрансгаз», який і відповідає за транзит газу через країну.
Як з’ясувалося, навесні поточного року для того, щоб дати дозвіл на імплементацію всіх цих дій, «Газпром» вимагав від Кишинева погашення всього боргу Лівого берега за 3 роки. Молдовська сторона тоді відмовилася. Експерт в енергетиці Сергій Тофілат теж виступав на слуханнях. Він назвав умови «Газпрому» не інакше, як шантажем.
«Давайте називати речі своїми іменами, ми-то розуміємо, звідки взявся борг, хто не платить і чому, але про це не знають міжнародні фінансові інститути, банки, з якими працює «Газпром». Інформація про дії російського концерну в Молдові може похитнути його репутацію на міжнародних ринках і, як наслідок, відбитися на вартості його акцій », - сказав Тофілат.
Зрозуміло, що газове питання для Молдови є не лише економічним, але і політичним та безпековим. Росія використовує «газову мотузку» для просування своїх інтересів в країні і тиску на молдовський уряд. На сьогоднішній день це є основним важелем політичного тиску, який Кремль має можливість застосовувати щодо Молдови, після розгрому проросійських сил на останніх парламентських виборах і дуже посередні результати на виборах в законодавчий орган Гагаузії (Народні збори).
В Молдові розуміють, що вузол газових контрактів більше схожий на зашморг, який затягують на шиї країни. За останні роки Молдова намагалася позбутися залежності від російського газу. Одним з таких кроків був газопровід Яси-Унгени-Кишинів, який почали будувати ще в 2013 та мали здати в експлуатацію через 4 роки. Однак, відкриття фактично завершеного газопроводу неодноразово переносилося. Зараз міністр інфраструктури Спину обіцяє, що вже в найблищі дні Яси-Унгени-Кишинів почне постачання газу з Румунії. Однак наразі невідомо за яких умов і за яку ціну Бухарест буде продавати Молдові свій газ. Звісно, це може не сподобатися Москві та, можливо, Києву, який втратить на об’ємах транзиту газу через Україну. Однак для Молдови цей крок є важливим для того, щоб розірвати той вузол, яким країна прив’язана до Росії.