• неділя 13-го жовтня 2024
  • Меню

Ровесниця незалежності України: виклики і здобутки Вишеградської групи через тридцять років після заснування

08:47, 14-го лютого 2021 · Джерело: institutedd.org

Ровесниця незалежності України: виклики і здобутки Вишеградської групи через тридцять років після заснування
15 лютого 2021 року Вишеградська група (V4) — неформальна регіональна форма співпраці між чотирма країнами Центральної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), пов’язаних спільною історією, традицією, культурою та цінностями, — відзначає тридцяту річницю з часу свого заснування.

Саме у цей день у далекому 1991 році президент Польщі Лех Валенса, президент Чехословаччини Вацлав Гавел та угорський прем’єр-міністр Йожеф Анталл в угорському місті Вишеград підписали спільну декларацію, де визначили цілі і умови взаємної співпраці.

Ідея створення Вишеградської групи полягала в активізації співпраці у галузі побудови демократичних державних структур та вільної ринкової економіки, а в майбутньому — участі у процесі європейської інтеграції. З 2004 року усі країни V4 є членами Європейського Союзу. А Вишеградська група стала форумом для обміну досвідом й вироблення спільних позицій з питань, важливих для майбутнього регіону і ЄС.

Втім, останнім часом, Група зіткнулася перед серйозними викликами. Та, як виявилося, лозунг «спільнота долі та спільнота прагнень», мабуть, має у своїй основі сенс, допомагаючи країнам поступово їх долати, виводячи регіон Центрально-Східної Європи із критичного і шокового стану.

Повернення до нормальності

Кожна країна-учасник V4 протягом року головує в об’єднанні. Так, з 1 липня 2020 року головування перейшло до Республіки Польща (шосте за історію), котра перейняла естафету від Чеської Республіки. Польське головування, яке отримало гасло «Back on track», триватиме до 30 червня 2021 року.

Важлива ювілейна річниця і пов’язані з нею події визначають рік польського головування. Спираючись на роботу та досягнення головування Чехії, V4 продовжила зосереджуватись на проблемах регіону й питаннях ЄС.

Втім, головування Польщі збіглося з безпрецедентною світовою кризою, спричиненою пандемією COVID-19, яка поставила суспільство перед найсерйознішим випробуванням за останній час. Й саме відповідь на пандемічний виклик зі сторони Європи і світу впливає на розвиток окремих країн, регіонів, ЄС та усього людства.

З огляду на зазначене, пандемія і процес подолання її наслідків мають у багатьох сферах та аспектах значний вплив на хід польського головування. Безумовно, країнам V4 доводиться активно співпрацювати для боротьби з наслідками пандемії коронавірусу й працювати разом, щоб повернути соціально-економічне життя у Центральній Європі та Євросоюзі в цілому.

Втім, вишеградська співпраця зосереджена не лише на відновленні після пандемії, але також на наданні імпульсу регіональному співробітництву, його вдосконаленню і підтримці контактів між громадянами чотирьох країн Групи вже після зняття пандемічних обмежень. ЄС залишається ключовим напрямком для V4, тобто під керівництвом Польщі Група планує зосередити свою роботу на поточному європейському порядку денному.

Колишній глава польської дипломатії Яцек Чапутович окреслив основні елементи польського головування у V4. Як і раніше, домінуючими визначили поточні проблеми, що з’являються на порядку денному ЄС. Діяльність V4 зосереджена на чотирьох цілях:

  • сильна Вишеградська група в сильній Європі;
  • повернення до (нової) нормальності після пандемії COVID-19;
  • міжлюдські контакти, дії щодо інтеграції і згуртованості у самій V4;
  • розвиток цифрової та інноваційної співпраці.

Згідно «Програми польського головування», координація V4 в ЄС повинна охоплювати низку європейських ініціатив щодо внутрішнього ринку, включаючи його цифровий вимір, промислову політику, соціальну політику і сільське господарство.

Також «Програма» передбачає прийняття ключових та остаточних рішень щодо розміру і структури Багаторічної фінансової рамки (MFF) ЄС на 2021 – 2027 роки, включаючи рішення щодо політики згуртованості та системи її реалізації.

Країни, що є сусідами ЄС на сході, також залишаються важливими для V4. Тут ключове значення мають Україна і Білорусь, ситуація в яких динамічно розвивається.

Лише через місяць після початку головування Польщі у сусідній Білорусі розпочалася хвиля мирних демонстрацій проти режиму Олександра Лукашенка, як реакція на фальсифікації президентських виборів. Тому цілком зрозуміло, що під час зустрічі глав урядів країн V4, котра відбулася 11 вересня 2020 року в Любліні, ситуація у Білорусі була однією з домінантних обговорюваних тем.

Так, під час люблінського саміту, глави урядів V4 закликали владу Білорусі звільнити всіх політичних в’язнів. «Ми всі вважаємо, що вільні вибори слід проводити, щоб білоруський народ міг самостійно вирішувати своє майбутнє. Ми засуджуємо тортури і жорстоке поводження з протестуючими», — заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Очільник Ради міністрів Польщі представив економічну пропозицію, яку Вишеградська група хоче запропонувати Білорусі, а саме спільні проєкти, пов’язані з малими та середніми підприємствами і енергетичною політикою. Також глава польського уряду заявив про підтримку білорусів на загальноєвропейському рівні.

Серед інших тем, які обговорювалися в Любліні, були: обмін думками до позачергового засідання Європейської Ради, отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, будівництво газогону «Північний потік-2», співпраця у рамках «Ініціативи трьох морів» і, звісно, боротьба із пандемією.

Важливим аспектом є підвищений інтерес країн ЄС до регіону Східного партнерства (СхП) як такого. Адже метою головування Польщі є подальше просування і розширення співпраці в рамках V4, включаючи діяльність і проєкти, що підтримують розвиток СхП, як незмінно найбільш важливий довгостроковий пріоритет V4, особливо в області стійкості.

Польське головування також націлене врахувати економічні аспекти співпраці V4 + СхП. Так, для V4 важливо підтримати виконання угод про асоціацію з ЄС, в тому числі тих, які складають невід’ємну частину угод про DCFTA (поглиблені та всеосяжні зони вільної торгівлі) з Україною, Грузією і Молдовою.

V4 + В9 + 3SI

Напередодні 30-ї річниці Вишеградської групи, на півострові Гель, що біля польського селища Юрата (Поморське воєводство), відбувся ювілейний саміт V4 (9 – 10 лютого). Головними темами, що обговорювалися лідерами чотирьох центральноєвропейських країн були: пандемія коронавірусу, енергетична та кліматична політика.

Президент Польщі Анджей Дуда, лідер головуючої у Групі держави, заявив, що V4 була створена з метою швидшого досягнення економічних змін у своїх країнах та наближення до Західної Європи як економічно, так і політично, а також зміцнення своєї безпеки шляхом участі в НАТО. Він підкреслив, що, хоча зазначені цілі були досягнуті, співпраця всередині Групи все ще триває, оскільки це посилює ефективність країн, що входять до неї. Дуда зазначив, що в переговорах домінувала тема боротьби з пандемією COVID-19.

За словами Дуди, обговорювалися питання постачання вакцин та вакцинації у різних країнах. Перед цим він згадав, що Всесвітній банк в оприлюдненому у січні дослідженні прогнозує середнє річне зростання економік Центральної Європи на рівні 3,6%.

Щодо енергетики, президенти країн Вишеградської групи погодились з цілями ЄС щодо зменшення використання вугілля та остаточної відмови від нього. V4, як частина ЄС, узгодила нові кліматичні цілі, спрямовані на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Було відзначено помітний вплив Вишеградського формату на інші сфери регіональної співпраці, у тому числі в рамках Бухарестської дев’ятки (В9), що складається з країн НАТО, розташованих на східному фланзі Альянсу, та «Ініціативи трьох морів» (3SI) — регіональної платформи, започаткованої у 2015 році.

У контексті «Тримор’я» Дуда згадав Інвестиційний фонд, до якого, як він зазначив, вже приєдналися 9 з 12 країн Ініціативи. «Співпраця процвітає, ми організовуємо послідовні саміти «Тримор’я», а перші пріоритетні інфраструктурно-енергетичні проєкти вже обрані. Це дозволить більше залучити інвесторів приватного сектору. Ми також відзначаємо той факт, що «Ініціативу трьох морів» сприймають багато партнерів з Азії, США та Європи як перспективні і стабільні із точки зору інвестицій», — підкреслив польський президент.

Важливо зазначити, що після саміту V4 в Юраті члени Конгресу США закликали президента Джозефа Байдена продовжувати підтримувати «Тримор’я». Так, у листі, підписаному 14 конгресменами від обох партій, наголошувалося на стратегічному значенні Ініціативи, необхідності усунення залежності регіону від Росії та Китаю в енергетичній й економічній сферах і необхідності збереження фінансової підтримки США для 3SI.

«Спільнота долі та спільнота прагнень»

Отже, співпраця Польщі, Чехії, Словаччини і Угорщини триває вже 30 років. За цей час були досягнуті стратегічні цілі — країни регіону приєдналися до НАТО та ЄС. Попри це, учасницям Вишеградської групи ще багато чого потрібно зробити. Головною причиною витупає пандемія коронавірусу, яка припала як на 30-ту річницю створення V4, так і на польське головування.

Втім, за словами уповноваженого представника по створенню Бюро міжнародної політики президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського, у важкі місяці епідемії COVID-19 учасниці Групи показали, що вони є країнами, які досягають успіху і можуть бути рушієм європейської економіки. Він процитував слова президента Анджея Дуди, який описав V4 як «спільноту долі та спільноту прагнень».

Наголошуючи на діях на міжнародній арені президента Дуди та чинного уряду, міністр Щерський зазначив, що тепер можна покладатися на «Вишеградську групу, яка чудово співпрацює в ЄС, на східному фланзі НАТО і у «Тримор’ї», котра будує інфраструктуру від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів».

Подібну думку поділяє й президент Угорщини Янош Адер — очільник наступної головуючої у «Вишеграді» держави. Так, на полях саміту в Юраті, Адер зазначив, що всі чотири країни, що входять до Групи, зазнали менший економічний спад, ніж в середньому по Європі або в найбільших країнах ЄС.

Щодо викликів, угорський лідер підкреслив, що всі країни V4 згодні з тим, що необхідно зробити все, щоб прискорити процес вакцинації. Він наголосив, що щоденне наближення країн до підвищення стійкості населення також матиме важливе значення для відновлення економіки країн Вишеградської групи.

Варто відмітити, що 17 лютого 2021 року польське місто Краків обрано наступним майданчиком для зустрічі представників держав V4 — вже на рівні глав урядів. Порядок денний охоплює співробітництво ЄС у боротьбі із пандемією коронавірусу, питання клімату та міграції, а також відносини з країнами Східного партнерства і Росією. Голова Європейської Ради Шарль Мішель підтвердив свою участь у саміті, що можна вважати додатковим індикатором зацікавленості Євросоюзу в житті регіону Центрально-Східної Європи.

Автор
Станіслав Желіховський
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.