Глобалізація, інтернет комунікації – дали поштовх виникненню класу так званих супер-людей, супер-спеціалістів, розробки яких дуже просто масштабуються і заполоняють світовий ринок.
- Приватна компанія одного іммігранта з Південно африканської республіки – за кілька років своїми розробками у сфері освоєння космосу переплюнула більш ніж 70 річні програми державних космічних агентств з трильйонними бюджетами.
- Маленька група приватних осіб на чолі з Болгарським журналістом – розслідувала найгучніші політичні справи, зібравши більше доказів ніж усі розвідки світу, у яких знову таки мільярдні бюджети та тисячі співробітників.
- Одна людина з кількома камерами та великим бажанням зробити гарний продукт – змогла створити Trevel блог з міліонними переглядами і рівнем якості відео, які не можуть створити телевізійні канали, знову таки з їх бюджетами та ресурсами.
- Один блогер, який знімає обзори товарів за рівнем впливу на ринок зміг переплюнути – сотні маркетингових агентств і рекламних кампаній знову ж таки з міліонними бюджетами. Один вчитель математики почав записувати свої заняття англійською і знімати їх на відео, в результаті – мільйони підписників підлітків стали його учнями та студентами.
Ключова проблема – а що робити їх колишнім вчителям математики, які працювати з ними аудиторно? Розумієте в чому справа – один суперпрофесійний викладач хімії ,чи фізики завдяки онлайн заняттям може замінити – тисячі, а можливо навіть сотні тисяч інших вчителів, якщо відбудеться мовна революція, де англійська стане мовою глобального спілкування! (Хоча про мову це окрема тема, просто послухайте сленг молоді – там уже більше 50% слів «анлгізми» тобто слова з англійським значенням. – Чилить, хейтить, лайкать, чекать, форсить, пруфи, олди, крафт!
По факту велика кількість середнього класу може залишитися за бортом – фінансового благополуччя, яке у них було до цього! Сучасний розвиток технологій та глобалізація кардинально міняють структуру зайнятості населення.
Всіх їх можна розділити на 3 групи:
1.ГРУПА. Чия праця, не потребує спеціальної кваліфікації та довгострокового навчання; прибиральники, ремонтні та сервісні служби, кур’єрські та поштові служби, сфера обслуговування, та інша тому подібна. Таку працю важко віддати на аутсорсинг у іншу країну з низькими зарплатами, адже постригтися чи покосити газон в он-лайні поки що просто не можливо. А от автоматизувати ці процеси, замінивши роботами іноді просто економічно не доцільно – оскільки оплата за таку роботу значно дешевше існуючих технологічних розробок. Такий вид праці фактично ніяк не реагує на зміни ринку, кризові явища і завжди є затребуваним.
2.ГРУПА. Це високо кваліфіковані кадри: програмісти, дизайнери, інженери, проектувальники, архітектори,тощо. Всі, хто зайнятих у таких професіях, в умовах розвитку технологічно прогресу і глобальних комунікацій – отримають в рази більші можливості, адже можуть продавати свої послуги на весь світ, маючи тільки комп’ютер та підключений до нього інтернет, фактично навіть не виходячи із власного дому. Економіка 21 століття базується в першу чергу на людському капіталі ( на мізках людей) а не на кількості с/г земель та корисних копалинах у надрах. А це означає, що вартість високо-кваліфікованих кадрів буде тільки рости!
3.ГРУПА. Це ті, хто з кожним роком поступово опинятимуться за бортом світової економіки. Це середній клас, менеджери, робітники, механіки, техніки середньої ланки ( так звані «сині комірці»), які раніше мали можливість виконувати свою роботу, адже у їх роботодавців не було інших альтернатив на кшталт аутсорсингу, автоматизації, та потрібних для цього технологій.
Особливість такого типу праці в тому, що він доволі затратний стосовно заробітних плат, податків та інших витрат, які несе роботодавець; навіщо платити за труд дорого, якщо працівники у Бангладеші, Тайвані чи Китаї зроблять це у 5-10 раз дешевше , або навіщо утримувати гарячу лінію у США, де кожному працівнику треба буде плати по 30 доларів в годину, якщо індуси це зроблять у 10 раз дешевше.
І головне зараз роботодавець має ще одну альтернативу - автоматизація робочих процесів. Адже для прикладу роботизована лінія по збірці двигунів, не вимагатиме у керівництва компанії підвищення з/п, за них не треба сплачувати податки, їм не потрібні соціальні гарантії, вони не виходитимуть на страйки!
По суті третя група, це той середній клас, який є у світі, це люди рівень кваліфікації, яких не настільки високий, щоб йому не було альтернативи і водночас, це те що потребує значних фінансових затрат з боку роботодавців.
Не вдоволення середнього класу буде рости, бунти та страйки у більшості навіть розвинутих країн останніми роками це ще один доказ цьому. Адже навіть не зважаючи на загрозу зараження Ковідом, і карантинні обмеження люди все рівно виходять на вулиці!
Що буде далі можна тільки здогадуватися! Але уже сьогодні політики, соціологи і економісти мають задуматися над реформуванням соціально-економічних систем!
P.S. Більше ста років тому, коли ще не було тракторів, та автомобілів, - світ налічував поголів’я більше ніж 150 мільйонів коней! Зараз їх у три раза меньше! Хоча населення світу 100 років назад налічувало близько 1,5 мільярда людей, а зараз майже 8 мільярдів!