Якщо коротко роз'яснити про початок газової кризи в Молдові, то перш за все слід зазначити, що ще у вересні поточного року закінчився термін дії контракту на постачання газу з Росії в Молдову. Його було продовжено ще на жовтень з надією, що вдасться домовитися про новий контракт. Як заявляв на початку місяця міністр інфраструктури РМ Андрєй Спину, головним завданням було отримання від «Газпрому» вигідної для Молдови ціни за газ. «Ми запропонували продовжити контракт на старих умовах. Але незалежно від ситуації, у нас про всяк випадок уже є план. Ми прагнемо до підписання нового довгострокового контракту, який забезпечить енергетичну безпеку Молдови» - заявляв на початку жовтня пан міністр, перед польотом в Росію на перемовини.
Однак домовитися не вдалося. Як коментував результати перемовин сам Спину, «в даний час пропозиція «Газпрому» не відповідає інтересам наших громадян… Молдова не може погодитися платити за газ вищу ціну, ніж всі інші країни регіону».
Російська ж сторона заперечує це. По інформації агенції ТАСС, Молдові була запропонована знижка в 25%, однак представники Кишинева наполягали на ціні в два рази нижче ринкової. Саме на молдовську делегацію російські ЗМІ поклали провину в зриві перемовин. Трохи пізніше із заявою виступили представники російського газового гіганту, які повідомили, що можуть продовжити постачання газу до 1 грудня у випадку, якщо Молдова виплатить борг. За словами представника «Газпрому», Сєргея Купріянова, він складає $ 433 млн, а з урахуванням прострочення платежів - $ 709 млн. Якщо Молдова не виплатить борг та не підпише існуючий контракт, з 1 грудня постачання газу в країну буде припинено. «Тут немає ніякої політики. "Газпром" - акціонерне товариство і не може працювати в збиток, не може допустити втрат податкових виплат в бюджет РФ. Є межі терпіння. Молдова сама своїми руками провокує кризу », - сказав Купріянов.
Однак цим твердженням суперечать слова російських високопосадовців. Так, 21 жовтня голова Ради Федерації верхньої палати російського парламенту, Валєнтіна Матвієнко, під час зустрічі зі спікером молдовського парламенту Ігорєм Ґросу заявила: «Я не можу не сказати про це. При тому що президент Молдови, пані Санду, висловлювалася за взаємоповажний, взаємовигідний, конструктивний характер російсько-молдовських відносин, нас не може не турбувати, що президент Молдови, незважаючи на заявлену позицію, визнала можливим брати участь в Києві в так званому саміті "Кримської платформи", явно грубому антиросійському випаді, антиросійському заході. Це її право, але, звичайно, ми не можемо не враховувати це в нашому подальшому діалозі і вибудовуванні наших відносин у майбутньому». Тобто, зрозуміло, що Росія карає Молдову за її підтримку територіальної цілісності України.
В таких умовах Кишинів змушений шукати альтернативні джерела газу. На даний момент у Молдови обговорюються два варіанти: перший - це розпочати постачання газу з Румунії через газогін «Яси-Кишинів». Інший варіант - закупівля газу в Польщі. Про цю можливість домовлявся напередодні свого візити в Росію міністр інфраструктури Андрєй Спину. Щоб прискорити закупівлю газу з альтернативних джерел, виділити на це необхідні кошти, раціоналізувати витрати газу і енергетичних ресурсів та дати повноваження постачальникам купувати і поширювати газ по всій країні і було прийнято рішення про запровадження в країні надзвичайного стану строком на тридцять днів. Також уряд звернувся до сусідніх Румунії та України по допомогу. Обидві країни вже погодилися допомогти Молдові. Так, уряд України погодився надати 15 млн. кубів газу зі своїх запасів при умові його повернення, коли ситуація з газом в Молдові налагодиться. Також в понеділок, 25 жовтня, в українських ЗМІ з’явилася інформація про те, що "Нафтогаз" підписав з молдовською фірмою "Energocom" рамкову угоду щодо постачання 700 млн кубів газу у разі необхідності. Однак, офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.
Ще одну можливість для вирішення газової кризи в Молдові запропонував на своїй сторінці в Facebook експерт в галузі енергетики і колишній радник президента, Серджіу Тофілат. Він пропонує подати позов в Стокгольмський арбітраж. При цьому він посилається на приклад України, яка звернулася в арбітраж в 2014 році, коли «Газпром» підвищив ціну на газ з $268 до $485 і вимагав виплати боргу в розмірі $2,2 млрд. Як результат, арбітраж визнав борг України не дійсним і змусив «Газпром» виплатити $2,9 млрд компенсації. Також Тофілат пропонує провести аудит самого «Молдовагазу» (дочірньої компанії «Газпрому»), з’ясувати, звідки взявся борг і чи справді цифри, які називають в Росії, відповідають дійсності.
З великою ймовірністю Молдова матиме газ після 1 грудня: з альтернативних джерел, або з Росії. Однак криза залишить свій слід на політичному та геополітичному ландшафті. Зрозуміло, що окрім «покарання» Молдови за підтримку територіальної цілісності України, та незалежну політику, Кремль намагається також підірвати рейтинги президента Санду та правлячої партії, посилити позиції проросійських політичних сил. Останні вже почали інформаційну атаку на президента та уряд, звинувачуючи їх в безвідповідальності та непрофесіоналізмі, а також намагаючись зобразити оголошений НС як прикриття для викрадання «другого мільярду» (мається на увазі повторення подій 2014 року, коли завдяки махінаціям тодішньої влади з держбюджету було викрадено $1 млрд.).
Також існує можливість використання цієї кризи для розпалювання ситуації навколо Придністров’я. Регіон також отримує газ з Росії, але у випадку перекриття газу Молдові, зупиниться постачання і на лівобережжя. Це буде важким ударом по економіці невизнаної ПМР. Зрозуміло, що винним зроблять Кишинів. Якщо Молдова почне отримувати газ з інших джерел, то тоді постає питання: чи буде він постачатися і до Придністров’я? І якщо так, то навряд чи Тирасполю дозволять не платити за газ, як і всі ці роки (борг лівого берега Дністра становить майже 6,8 млрд доларів).
Ну і нарешті, як правильно відмітила в своєму інтерв’ю Радіо Свобода радниця міністра енергетики України, Лана Зеркаль, «… Молдова - це перший дзвоник. В принципі, ця криза буде притаманна всій Європі. І, на жаль, Україна наступна". Тому головним наслідком газової кризи має бути формування колективної стратегії енергетичної безпеки і розробки спільних дій по протидії подальшим спробам Росії використовувати газ, як засіб політичного тиску. В такому випадку ми зможемо говорити про справжню перемогу над Росією.