Захист відкидав ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню. Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту МАРКІВА.
Проте національна поліція в рамках розслідування провела низку слідчих дій та отримала докази невинуватості нацгвардійця Віталія МАРКІВА до загибелі італійського фотокореспондента Андреа РОККЛЛІ і росіянина Андрія МИРОНОВА в 2014 році. "Наше слідство знайшло ряд свідків, важливих для встановлення картини загибелі журналістів. Вони дають покази, з яких чітко видно невинуватість Віталія МАРКІВА. Ми провели ряд експертиз та слідчих дій у Слов’янську та на горі Карачун, котрі також дали переконливі результати", -зазначив очільник МВС Арсен АВАКОВ.
АВАКОВ закликав уряд Італії не політизувати цю справу, а апеляційний суд взяти до уваги надані Україною докази і об’єктивно встановити справедливість.
Після зустрічі з з Папою Римським під час офіційного візиту президента до Ватикану 8 лютого ЗЕЛЕНСЬКИЙ написав у своєму Twitter :
"Обіцяв понтифіку передати вітання українському народу, до якого Папа почувається "близьким серцем". Його Святість опікується питанням звільнення українського військовослужбовця Віталія МАРКІВА. Його підтримка єдності, солідарності та відкритості Європи є надважливою для України.
І ось ввечері 3 листопада Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок у справі українського нацгвардійця Віталія МАРКІВА, повністю виправдавши його.
Інститут демократизації та розвитку зібрав коментарі та оцінки цієї події зарубіжних та вітчизняних експертів.
Вікторія ВДОВИЧЕНКО
кандидат історичних наук, Доцент кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка (Україна)
«На цю новину ми усі чекали довгих 3 роки, 4 місяцi і 4 дні. Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок у справі українського нацгвардій ця Віталія МАРКІВА, повністю виправдавши його.
Саме так закінчився розгляд апеляції, що розпочалася іще 29 вересня.
Нагадаємо, 30 липня минулого року, суд міста Павії засудив старшого сержанта Національної гвардії України до 24 років ув’язнення, звинувачуючи в причетності до вбивства італійського фоторепортера Андреа РОККЕЛЛІ та російського журналіста Андрія МИРОНОВА у 2014 році.
Розгляд апеляції неодноразово переносився і через карантинні обмеження.
Чому ця справа не тільки про Віталія МАРКІВА, а і про кожного з нас? Тому що мова йде і про цивільний позов проти держави Україна, який подали Асоціація журналістів Ломбардії, Федерація італійської преси, асоціація фотографів, заснована Андреа РОККЕЛЛІ, а також родина РОККЕЛЛІ.
Україна вкотре демонструвала, що була, є і залишатиметься європейською. А ось у суді доводилося доводити, що «труднощі перекладу» на українську мову не були труднощами, що Національна гвардія – це військове формування України, покликане захищати її народ та кордони.
Ця справа іще й важлива тим, що вперше згрупувала незалежних італійських та українських журналістів для створення документального фільму «Не в тому місці, не в той час», де незалежні експерти-криміналісти проводили власні експертизи. Важлива і тим, що в цій битві фейків та неправдивих інформаційних вкраплень, Україна вистояла після довгої та тривалої боротьби.
Вона об’єднала українців, що проживають в різних областях України, регіонах Італії, а також в інших країнах світу.
Звісно, це не кінець боротьби…але маємо власну історію віри у перемогу і саму перемогу!»
Кирило ПРИХОДЬКО
політичний експерт (Україна-Нідерланди)
«Виправдання МАРКІВА - маркер здатності України відстоювати принцип законності і однозначний тріумф справедливості.
Важливо розуміти, що «прецедент», на який посилаються тепер політики і медіа - жахлива недалекоглядність. Кримінальне право Італії, що належить до романо-германської правової сім'ї не є прецедентним і навіть всередині італійської судової системи прецеденти не створюють послідовності рішень різнорівневих судових інстанцій.
Для нас це означає, що як в італійських, так і в багатьох європейських судах подібні кейси мають і матимуть різні вироки і потребуватимуть рівноцінних зусиль з боку України для захисту прав наших солдатів і офіцерів, доказів легальності дій держави як такої в майбутньому.»
Ігор МЕЛЬНИКОВ
доктор філософії, історик, редактор інтернет-видання
«Гістарычная праŷда», (Республіка Білорусь)
«Як білорус, патріот своєї країни, я дуже поважаю українських патріотів, хлопців та дівчат, чоловіків та жінок, які у 2014 році мужньо пішли захищати свою батьківщину від іноземної окупації. Завдяки цим добровольцям, людям, які часто не проходили військової підготовки, Україна сьогодні є незалежною. Військові злочини - це жахлива річ, але в цій ситуації був проведений поглиблений аналіз, який дозволив звільнити національного гвардійця. Зараз в інтересах Європи - активно підтримувати Україну в її боротьбі за територіальну цілісність своєї країни. І цей позитивний результат цієї історії, я впевнений, піде на користь відносинам між Україною та ЄС.
Павло ЛОДИН
політичний експерт (Україна)
«У справі нацгвардійця МАРКІВА з самого початку простежувалося неприкрите зацікавлення російської сторони. Про це свідчили чисельні приклади, як процес висвітлювався на російських федеральних каналах, виявлений у 2019 році факт, що для доказів італійський суд використав фейкові матеріали кремлівської пропаганди. Ціллю такої інформаційної спецоперації було показати Заходу боротьбу українських воїнів на сході нашої держави у негативному світлі та поступово добиватися ослаблення санкційного тиску власне на Росію (і Італія, де існують проросійські настрої, чудово підходила для такого впливу). Однак українська сторона неодноразово демонструвала факти, які вказували на неможливість вчинення МАРКІВИМ того, в чому його звинуватили (за що вже три роки відбув у тюрмі), активно застосовувала дипломатичний майданчик, щоб донести правильну, не викривлену російсько пропагандою, версію подій на Донбасі, в яких брав участь несправедливо звинувачений. Тому теперішнє рішення апеляції в Мілані у справі МАРКІВА – справжнє торжество італійської Феміди і черговий провал кремлівських замислів.»