• середа 29-го червня 2022
  • Меню

ВАКЦИНА ВІД COVID-19 ЯК ІМІДЖЕВА ЗБРОЯ 2021 РОКУ

01:40, 17-го січня 2021 · Джерело: institutedd.org

ВАКЦИНА ВІД COVID-19 ЯК ІМІДЖЕВА ЗБРОЯ 2021 РОКУ
Якщо 2020 рік пройшов під знаком COVID-19, то рік 2021 пройде під знаком вакцинування від COVID-19. Одразу варто зазначити, що метою даного допису не буде тлумачення медичних аспектів проблеми, заохочувати робити щеплення чи відмовляти від вакцинування.

Нам важливо визначити ступінь політизації проблеми вакцинування від COVID-19, а також яке місце вакцинування займає у зовнішній політиці окремих держав, зокрема США та Російської Федерації (є ще один важливий гравець, про існування якого неважко здогадатись, але про це пізніше).

Сполучені Штати на даний момент продовжують утримувати сумне лідерство з кількості кейсів COVID-19 та смертей, пов’язаних з наслідками COVID-19. Очевидно, що Вашингтон був і залишається надзвичайно зацікавленим в успішному запуску та вакцинуванні громадян США. Медицина в Сполучених Штатах дуже комерціалізована, це окремий вид бізнесу, яким займаються здебільшого приватні компанії (що, в принципі, ніколи не було таємницею). ЗМІ надзвичайно прискіпливо слідкують за розробкою, закупівлею та безпосереднім вакцинуванням в межах США. Очевидно, що Вашингтону надзвичайно важливо «погасити пожежу» в себе вдома, тобто збити хвилі захворювання на COVID-19 в США. В Сполучених Штатах вже адміністровано (визначено порядок та черговість) більше 12 млн доз вакцини Pfizer-BioNTech (схвалена до використання в 50 країнах) та Moderna (схвалена до використання у 36 країнах). Вакцинувалось повністю (двома дозами) більше 1,34 млн осіб. Майбутній Президент США Джо Байден публічно вакцинувався у прямому ефірі. Держава має опосередковане відношення до розробки вакцин, вся увага політикуму та суспільства прикута до процесу вакцинування в США. Проблема вакцинування дуже політизована, проте територіальні межі цієї політизації, принаймні поки, обмежені територією самих Сполучених Штатів.

Коли мова заходить про Російську Федерацію та її вакцину «Спутнік V» (є ще «ЕпіВакКорона»), то одразу спадає на думку Путін, який сидить у бункері невідомо де та зовсім не поспішає вакцинуватись сам. «Спутнік V» розроблений силами державного Національного дослідницького центру епідеміології та мікробіології імені Н. Ф. Гамалеї, в Росії вакцинування проходить досить кволо, самі росіяни не поспішають були «ощасливлені». Набагато більше галасу стоїть від пропагандистських рупорів та ЗМІ Кремля щодо нібито першості Росії в розробці вакцини. Також одразу пригадується, що російська вакцина не пройшла необхідних випробовувань, проте аж занадто нав’язливо пропонується Москвою іншим. Офіційно схвалена до використання (крім Росії) в Алжирі, Аргентині, Білорусі, Болівії, Гвінеї, Сербії. Потужності до продукування вакцини у Росії відсутні, нещодавно, наприклад, партія «Спутнік V» була ввезена із лабораторій в… Південній Кореї. Отже, знову: проблема вакцинування дуже політизована, проте акценти політизації зміщені на закордон, вакцинація в середині Росії для Кремля не в пріоритеті.

Як бачимо з двох попередніх абзаців, кожен більш-менш демократичний уряд, не зв’язаний ніякими зобов’язаннями з Кремлем, як мінімум задумається: чи потрібен йому взагалі «Спутнік V»? Чому Росія намагається так рекламувати свою вакцину за межами самої Росії? Он, навіть аккаунт в Твіттері для «Спутнік V» завели. А Путін не перестає белькотіти, що «це найкраща в світі вакцина, не потребує низьких температур». Чому 300 тис. доз «Спутнік V» поїхали першочергово в Аргентину, а не до Воркути чи Омську? Чому Кремль пручається офіційному імпорту вакцини Pfizer-BioNTech в Росію навіть в незначних об’ємах (філіал ізраїльської клініки Hadassah Medical Moscow планував щепити клієнтів саме цією вакциною, проте Росздравнадзор має щодо цього свою думку)? Чому серед клієнтів Кремля немає жодної держави, яку ми традиційно відносимо до західних демократій? Про медичні дискусії щодо валідності третьої фази тестування «Спутнік V» взагалі промовчимо.

І тут ми маємо усвідомити дуже просту річ: Росія не може конкурувати на ринку вакцин з американськими та європейськими компаніями. Більш того, скоріше Китай (це і був той самий важливий гравець з початку статті) буде основним бізнесовим та цивілізаційним суперником західних вакцин у 2021 р. Складається враження, що Путін прекрасно розуміє, що «Спутнік V» не має ніяких шансів бути закупленим Брюсселем чи Оттавою, тож може спробувати «засвітити» російську вакцину в Буенос-Айресі? Росія не має достатніх потужностей для виробництва «Спутнік V», тому його виробляють за кордоном, де знайдуть вільні (поки) лінії для виробництва. Росія не провела навіть прискореної третьої фази випробовувань «Спутнік V», тому від нього шарахаються на Заході.

А Китай мудро вичікує, проводячи третю фазу тестувань і вже вийшов на ринки Індонезії, Туреччини, ОАЕ, Бахрейну, Йорданії та Єгипту). Мільярд доз від Китаю за рік? Не проблема, давайте підпишемо угоду…

Що ж залишається Кремлю? А нічого, крім як намагатись чимшвидше «впарити» (іншого терміну просто не підберу) хоч якісь об’єми «Спутнік V» за кордон. І потім голосно прокричати про це на своїх інформаційних помийках на кшталт «Russia Today». Вже дуже скоро вакцина західних та китайських компаній широко розійдеться світом, а про галас з боку Кремля всі забудуть. І про те, що вони ніби перші придумали вакцину – теж.

Україні та українцям, які живуть в безпосередній близькості від рупорів Кремля, варто задуматись: чи буде Росія намагатись «впарити» свій «Спутнік V» нам як панацею від хвороби? Риторичне запитання, як на мене. А потім варто задуматись: чому для Росії проблема вакцинування «Спутнік V» в інших державах, зокрема в Україні, настільки важлива? Чи це реальна боротьба з хворобою, чи банальне просування власного іміджу?

На жаль, у 2021 році вакцинування стане новим видом зброї: не вогнепальної, але іміджевої. І межі «війни вакцин», хто з держав яку вакцину обере, стануть фактично черговими цивілізаційними маркерами на політичній карті світу. І тут вже нам обирати, по на якому боці опинитись в кінці-кінців.

Автор
Олег Козачук
доктор політичних наук Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.