• субота 21-го травня 2022
  • Меню

На піку конфронтації: як вільний світ протистоїть Кремлю

11:11, 28-го січня 2022 · Джерело: institutedd.org

На піку конфронтації: як вільний світ протистоїть Кремлю
Схоже, що ультимативні вимоги Кремля щодо надання Заходом «гарантій безпеки» отримали протилежний ефект. Адже попри загрозу повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, підкріпленою нарощуванням війська біля її кордону, а також демонстрацією інвазійних можливостей у Білорусі та Казахстані, партнери Києва не лише не пішли на поступки Москві, а й почали збільшувати допомогу Україні, включно зі зміцненням її обороноздатності.

Так, Велика Британія збільшила поставки зброї Україні. А США відправляють транспортні літаки із пакетом підтримки її безпеки вартістю 200 млн доларів. І планують надалі допомагати Збройним силам України.

Схоже, Туманний Альбіон, не бажаючи відставати від Америки, почав знову позиціонувати себе на міжнародній арені в якості гравця-гегемона, який не лише посилює присутність на океанічному просторі, на кшталт оборонного союзу AUKUS (Австралія, Велика Британія, США), а й розглядає можливість створення Тристороннього альянсу на території Європейського континенту, з перспективою появи вісі «Лондон — Варшава — Київ». Про що 21 січня повідомила міністерка закордонних справ Сполученого Королівства Елізабет Трасс.

До речі, подібний прецедент вже був. Так, у 1939 році було укладено англо-польський військовий альянс. Це була міждержавна угода між Польщею та Великою Британією, що визначала взаємодопомогу на випадок агресії однієї з «європейських держав». Тоді такою країною була гітлерівська Німеччина. У наш час, вочевидь, — путінська Росія.

Цікаво, що 26 січня Трасс навіть припустила можливість запровадження санкцій особисто проти Путіна — у разі нових російських воєнних дій проти України. І, що важливо, британський прем’єр-міністр Борис Джонсон, виступаючи того ж дня у парламенті, підтвердив цей намір.

На Заході все гучніше лунають заклики до Володимира Путіна схаменутися. А у випадку, якщо той все ж таки наважиться на військову авантюру, обіцяють катастрофічні наслідки для економіки РФ.

Втім, чи не найбільш довгоочікуваними новинами була ті, що надійшли із Брюсселю та Вашингтону. Так, у своїй письмовій відповіді РФ на її безпекові ультиматуми НАТО відмовився зобов’язуватися не приймати Україну, як того хотів Кремль.

«Ми дали чітко зрозуміти, що не підемо на компроміс щодо деяких ключових принципів. І один з них, це, звичайно, те, що кожна країна має право обирати свій власний шлях», — заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.

Подібну позицію зайняли й США, які дали чітко зрозуміти, що вони захищатимуть свої ключові принципи. За словами державного секретаря Ентоні Блінкена, до них належать територіальна цілісність України і право держав обирати їхні власні безпекові домовленості та союзи.

«Ми впевнені, що наші принципи, якими ми керуємося, зокрема щодо територіальної цілісності і суверенітету України та права кожної країни самостійно ухвалювати рішення щодо вступу до альянсів, не можуть бути порушені», — наголосив американський дипломат.

Втім, навіть коли загроза повномасштабного вторгнення РФ в Україну залишається досить високою, не усі країни вільного світу готові в повній мірі її підтримувати. Чого лише варта позиція Німеччини, яка надалі здійснює блокування постачання зброї Україні, навіть попри зміну державного керівництва. Адже збройне ембарго особисто лобіювала колишня канцлерка Ангела Меркель.

Однак, після її відходу, федеральний уряд Олафа Шольца продовжує проваджувати цю політику, яскравим прикладом чого може слугувати візит 7 січня міністерки закордонних справ ФРН Анналени Бербок до України, під час якого вона заявила, що Берлін не змінив своєї позиції і підтримуватиме Україну шляхом дипломатії, а не зброї. Таку ж позицію зайняла 27 січня глава Міноборони Німеччини Крістін Ламбрехт на пресконференції з британським колегою Беном Воллесом у німецькій столиці.

Примітно, що британські транспортні літаки, які доставляли в Україну вантаж із озброєнням, летіли не безпосередньо через ФРН, а в обхід через Данію та Польщу. За припущеннями, Берлін заборонив Лондону використовувати свій повітряний простір для доставки військових вантажів в Україну. Проте міг мати місце своєрідний транспортний демарш з боку Британії, здійснений на знак незгоди із німецькою політикою щодо збройного питання для України.

Така візія ФРН у справі допомоги Україні перед обличчям можливої російської агресії неабияк стурбувало європейські та американські ЗМІ. На думку одразу кількох із них, позиція Німеччини, а також Франції та Євросоюзу в цілому, є невиправдано слабкою.

Вони зазначають, що Україна опинилася у вкрай скрутній ситуації. Однак не лише через військову загрозу з боку РФ, але й через невизначеність щодо можливої допомоги від західного світу. На думку британської «Independent», тепер у Кремля може виникнути справедливе запитання — якщо Захід не збирається воювати за Україну, то чи воюватиме він за країни Балтії, Польщу або Фінляндію?

Тож не дивно, чому поведінкою Берліна розчарована й Польща. Так, у виданні «Rzeczpospolita» опубліковано розмову зі старшим науковим співробітником берлінського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Густавом Ґресселем, який вважає, що Німеччина і Франція вже втрачають свій авторитет. На його переконання, тільки від США залежить, чи буде війна, адже саме вони «є головним арбітром безпеки в Європі».

Тому Варшава розглядає можливість надання Києву військової допомоги. Зокрема, це питання обговорювалося 20-21 січня у польському місті Вісла президентами України та Польщі Володимиром Зеленським і Анджеєм Дудою, а трохи згодом лідером РП було оголошено про скликання 28 січня засідання Ради нацбезпеки, головними темами якої визначено обговорення України та ситуації на східному фланзі НАТО.

Ба більше, Сейм Польщі ухвалив резолюцію, у якій висловив свою опозицію політиці РФ й звернувся до урядів країн Альянсу та ЄС з проханням надати всебічну підтримку Києву. У резолюції зазначено, що «Сейм Республіки Польща із занепокоєнням спостерігає за діями Російської Федерації, спрямованими проти України».

«Звертаємося до урядів країн НАТО і Європейського Союзу з проханням надати всебічну підтримку Україні, яка опинилася перед лицем війни, та тверду відповідь держав-членів Європейського Союзу і Організації Північноатлантичного договору на агресію Російської Федерації», — йдеться у резолюції, прийнятій нижньою палатою польського парламенту.

Позитивно здивувала сусідня із Польщею Чехія. Так, ця центральноєвропейська держава, яку ще донедавна важко було віднести до країн з чіткою солідаризованою позицією щодо російської агресії, заявила про надання Україні артилерійських снарядів.

Не виключено, що минулорічна криза у відносинах із РФ, спричинена, зокрема, «справою Врбетіце», освіжила пам’ять офіційної Праги щодо того, що насправді з себе представляють Кремль та його загарбницька ідеологія. А, можливо, мають місце і інші підстави, яких останній генерує чимало.

Отже, насичений перший місяць 2022 року показав, що колективний Захід не бажає йти на поступки путінському шантажу. Й хоча ще немає абсолютної єдності думок усіх його суб’єктів, все ж країн коаліції більше і вони починають активно підтримувати Україну як політико-економічними засобами, так і взялися за зміцнення її обороноздатності. Адже усвідомлення того, що «Путін не зупиниться на Україні», за влучним висловлюванням журналіста Едварда Лукаса в британській «The Times», починає набувати усе більш поширеного характеру.

Автор
Станіслав Желіховський
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Думка авторів та відвідувачів сайту може не співпадати з думкою редакції.